3) знання, що стосується зовнішнього світу, може бути одержано через об'єктивне спостереження; істинність цього знання може бути емпірично перевірено.

 б   Наука є  процесформа соціа льної поведінкиПроблема суб'єк тивності і впливу цінностей.

 в Логіка науки. Поняття змінної. Незалежна (причинна) і залежна змінні. Гіпотизи, їх перевірка. Кореляція змінних та передбачення змін. Фальшива кореляція. Контролювання (spirious) кореляція. Контролюванняумов спостереження взаємозв'язків змінних.

 г Етапи застосування наукового методу.

1)  Вибір визначення дослідницької проблеми.

2)  Оглядання літератури з проблеми.Знайомств з існуючими теоріями та результатами досліджень проблеми.

3)  Формулювання гіпотез. Викладення проблеми у вигляді гіпотез, які можуть бути перевірені емпірично. Конструювання операційних визначень змінних.

4)  Розробка дослідницького проекту. Вибир дослідницького методу або методів: експерімент, обслідування, спостереженн, використання існуючих даних.

5) Збір даних.

6) Аналіз даних. Переробка інформації у форму, необхідну для інформацї та підтвердженн, відхиення або модифікування гіпотез.

7)  Формулювання висновків. Обговорення значення знайденого його відношення до існуючих теорій і інших ....

5.  Основні методи збору даних в соціології.

а)  Експеримент. Складність знаходження причин подій в реальних - дуже багатофакторних - умовах. Спосіб досліджувати різні компоненти ситуацій окремо - це організація  експериментальної ситуації.

Це ситуація, в якій виключається вплив одних чинників. Основна форма експерименту в соціології (та психології) - це робота з  двома  групамищо є ідентичними у всіх релевантних (тобто тих, що стосуються справи) аспектах.

 Експериментальна група яка піддається впливу певних змін, а  контрольна група ні.

Контрольна група необхідна, щоб знати, що буде відбуватися, якщо дослідник не втручатиметься.

Лабораторний експеримент (псіхологія, соціальна психологія) і польовий експеримент.

Вивчення впливу на ставлення Американських студентів до Радянського Союзу їх спілкування з радянськими студентами:

а) вимір ставлень до спілкування

б) вимір ставлень після організованої зустрічі, але обов язково: 

не тільки в експериментальній, але й в контрольній групі (щоб врахувати вплив інших факторів - ЗМІ, новини).

Поділ первинної групи на дві подібні частини.

Проблеми  експериментального методу: - штучність лабораторного експерименту  обмеженість можливостей контролювання польового експерименту -  етичні проблеми експерименту не повідомляючи їм про зміст експерименту (захисти від шкоди, від труднощів та страждань)

б)  Обстеження найчастіше -  опитування; контент-аналіз - обстеження текстів.

Основні поняття:

- генеральна сукупність

- вибірка, проблема репрезентативності, способи побудови репрезентативних виборок (рівноімовірна випадкова вибірка (random), стратифікована вибірка, квотна вибірка)

Специфіка побудови вибірки в країнах без надійних джерел статистичних даних.

Способи опитувань:

- анкетування (особисте, поштове)

- інтерв'ювання (особисте, телефонне)

в) Спостереження (  невтручальне - unobtrusive,  учасницьке - participant).

Якісни методи (без вимірів)

Кількісни методи

Інтракціоністи наполягають на тому, що для розуміння певної форми життя дослідник має статі її  учасником

2)  Архівні дослідження

 ТЕМА 4.  КУЛЬТУРА

 . Поняття культури i значення  культури.

Слово культура - багатозначне. У повсякденному життi цим словом найчастiше позначають:

а) Освiченнiсть, начитаннiсть, розумнiсть. В цьому розумiннi вживають такi вирази, як "особиста культура" або "культурна людина". Цiм словом позначається також витончений смак до мистецтва, лiтератури, музики.

б) В iнших значеннях слово "культура" вживається у спецiальних науках.Наприклад, аграрiї говорять "культура рису", " культура картоплi" або "зерновi культури", а також "культура грунту", маючи на увазi культування тiєї чi iншої рослини або видiв рослин, а також оброблення грунту.

Бiологи кажуть,наприклад, про "культуру стрептококку" або "культуру холерного вiбрiону", маючi на увазi мiкроорганiзми, що вирощеннi у лабораторних умовах у якому-небудь пожiвному середовищi.

У загальнонауковiй мовi культурою називають також рiвень або ступiнь розвитку якої-небудь галузi господарської або розумової дiяльностi. Говорять, наприклад, "культура землеробства", "культура працi" або "культура мови".

Археологи називають культурою спiльнiсть археологiчних пам'яток певної епохи, коли говорять, наприклад, про "трипiльську культуру" або "черняхiвську культуру".

Найближчим до соцiологiчного є розумiння культури, яке притаманне iсторикам. Найчастiше вони називають культурою сукупнiсть досягнень певного народу у певну епоху у його духовнiй та матерiальнiй дiяльностi. Так iсторикi кажуть, наприклад, про культуру стародавньої Грецiї, про вiзантiйську культуру, про кульуту iспанського середньовiччя або iталiйського Ренесансу.

У соцiологiчному вжитку термiн має найширше значення - вiн позначає  усi продукти творчої дiяльностi людей. 

У соцiологiчному розумiннi культура складається з двох основних видiв продуктiв людської дiяльностi - матерiальних та нематерiальних.

 Матерiальна культура  складається з усiх штучних предметiв, тобто з усiх фiзичних об'єктiв, якi люди створюють або яким вони надають значення - колесо, одяг, будинки, мiста, книги, космiчнi кораблi, але також не створенi людьм, але поставленi їми у штучнi (неприроднi) зв'язки iз собою - тотемнi рослини, тотемнi тварини або сузiр'я зiрок.

 Нематерiальна культура складається з усiх абстрактних творiнь людей - таких як цiнностi, вiрування, норми, звички, мiфи, вмiння, устрої сiм'ї, полiтичних органiзацiй, iнших соцiальних iнститутiв.

Тобто, якщо брати спiввiдношення культури та суспiльства, то можна сказати, що культура це невiд'ємна складова частина суспiльства. Характеризуючи суспiльство у цьому аспектi, можно сказати, що воно складається iз людей, їх культури та усiх зв'язкiв,що з'єднують людей та усi елементи культури у цiлiсну систему.

Для соцiолога не iснує людини без культури, саме слово "людина" позначає культурну iстоту (на вiдмiну вiд тварини).

Культура дає людинi напрямки дiяльностi та способи дiяльностi. Вона вказує що робити i як робити .

Приклад глибокого впливу культури на людське життя наводить американський антрополог Клайд Клакхан (Clyde Kluckhone). Син американських мiсiонерiв, що посиротiв у ранньому дитинствi у вiддаленому китайському селi, був вихований у китайськiй родинi.

Генетика бiологiчна та соцiальна (тобто культура) - дiяли всупереч одна однiй, i переважила культура.

"Його синi очi та бiла шкiра мало що визначала, тому що його поведiнка, вираз обличчя, рухи рук та спосiб мислення були китайськiми" - свiдчив Клайд Клахкон, який зустрiв йього китайського американська у Нью-Йорку.

Справа в тому, що на вiдмiну вiд бджiл, мурашок та iнших соцiальних комах люди не