I тому, накопичення нових елементiв у системi наявного подiлу працi, її прогресуючий розвиток можливi лише тодi, коли здiйснюється ще й додаткова, окрема дiяльнiсть, а саме -  координацiядiй окремих iндивiдiв.

Але для здiйснення координацiї необхiднi засоби зовсiм iншого типу - якiсно вiдмiннi вiд знарядь первiсної працi. Це знаряддя, як вiдомо, були засобами  силової  (механiчної взаємодiї  засоби  комунiкацiї, тобто засоби їх нформацiйної взаємодiї.

Засоби iнформацiї взаємодiї iснують, звiстно, й у свiтi тварин, однак там вони розвиваються тiльки у процєсi еволюцiї видiв. Якi не складнi, наприклад, засоби стадної комунiкацiї приматiв, вони по-перше, не здатнi позначати тих речей, властивостей i вiдносин, яких немає у наявнiй ситуацiї спiлкування iстот. А, по-друге, цi засоби успадковуються лише бiологiчно. Такi засоби спiлкування можуть забезпечити координацiю спiльних дiй  лише в рамках наявного аудiовiзуального контакту. Вони непридатнi для передавання i набування досвiду  минулих взаємодiй за межами наявних ситуацiй. А тому, вони непридатнi i для  попереднього узгодження дiй рiзних iндивiдiв.

Зрозумiло, що без цього  розвиток подiлу працi неможливий. Для переходу до прогресуючої диференцiацiї функцiй потрiбнi були такi iнформацiйнi засоби, якi могли б розвиватися так само необмежено i незалежно вiд бiологiчної еволюцiї, як i засоби речовинно-енергетичнi. Тобто, такi засоби, якi були б  продуктами творчої дiяльностi самих iндивiдiв

Певна рiч, вiдповiднi засоби спiлкування виникли не вiдразу. їх становлення було, очевидно, складнним i тривалим процесом i вiдбувалося у взаємозв'язку з розвитком засобiв працi i з бiологiчною еволюцiєю гомiнiд. Сучаснi реконструкцiї цього процесу свiдчать, що на певному етапi розвитку гомiнiди набули здатностi створювати i застосовувати для впливу на психiку одне одного специфiчнi засоби -  мовнi ознаки. А коли вони набули здатностi до  членороздiльної мови, тодi, фактично, склалися  достатнi умови для становлення власне соцiального подiлу  працi.

Це пов'язано з тим, що здатнiсть до членороздiльної мови означає здатнiсть створювати не тiльки окремi знаки, але й їх сполучення (синтагми, як кажуть лiнгвiсти), мовнi знаковi  системи, тобто такi засоби iнформацiйної взаємодiї, що можуть ускладнюватися  в принципи необмежено.

Зi створенням мовних засобiв спiлкування наступнi поколiння дiстали можливiсть успадковувати досвiд дiяльностi попереднiх поколiнь не тiльки з допомогою наслiдувальної поведiнки, як це вiдбувається в угрупованнях вищих тварин, але й з допомогою у знакових системах.

Таким чином, в угрупованнях гомiнiд крiм бiологiчних каналiв спадковостi - хромосомного i поведiннового - сформувався другий (пiсля речового) канал  культурної, тобто  соцiальної, спадковостi -  знаковий (соцiально-iнформацiйний).

Оскiльки знаковi системи є продуктом дiяльностi самих людей i пiддаються практично необмеженим модифiкацiям i ускладненням, то кожне наступне поколiння могло не тiльки успадковувати знаковi системи своїх предкiв, а й перетворювати їх i творити новi, вiдповiднi до потреб розвитку їхньої дiяльностi. А це означає, що з появою мовного спiлкування з'явився необмежений (бiологiчно) засiб узгодження дiй окремих iндивiдiв, i тим самим було забезпечено другу  необхiдну умову прогресуючого розвитку подiлу працi та диференцiацiї перших соцiальних функцiй незалежно вiд бiологiчної еволюцiї iндивiдiв.

Бiльш того, є пiдстави припускати, що ця умова була вже не тiльки необхiдною, але й достатньою.

По-перше, через те, що штучних засобiв iнших дiй одної на одну, - крiм дiй речовино-енергетичних й iнформацiйних, люди, як вiдомо, не створили.

По-друге, через те, що видова еволюцiя гомiнiд фактично припинилася саме з появою виду Homo sapiens, здатного до зв'язаного (синтагмiчного) мовлення, тобто до членороздiльної мови.

Збiг процесiв завершення становлення членороздiльної мови i завершення видової еволюцiї гомiнiд дає пiдстави припускати, що створення мовних знакових систем завершило процесс формування достатнiх передумов  надбiологiчної iсторичностi суспiльства

Це означає, що виникнення мовних знакових систем  довершило той  процес соцiогенезу, початок якому - за кiлька мiльонiв рокiв до того - було покладено створенням перших знарядь працi. Таким чином, якщо початок соцiогенезу був покладений появою штучних засобiв творення  матерiальної культурито завершення процесу соцiогенезу пов'язано з появою штучних засобiв творення також i  нематерiальної культури, а отже - з появою достатнiх передумов розвитку  культури як такої.Тобто - з появою не тiльки необхiдних, але й достатнiх елементiв механiзму власне  культурної еволюцiї.

 .Елементи культури.

Як випливає зi сказаного, ключовi компоненти культури - це знаки (symbols). Можна сказати,що знак це що-небудь, що суто соцiально стає чимось iншим, тобто, що може значуще репрезентувати що-небудь iнше. Один з пiдходiв до розумiннi культури розглядає її як систему знакiв, що мають певне значення. Саме знаки дають нам можливiсть репрезентувати об'єкти, подiї та людей iншим людям та нам самим.

Знаки дають можливiсть розглядати та обговорювати правила поведiнки, хоча правила самi по собi не мають фiзичного iснування.

Як би iнакше ми могли повiдомити один одного про "регулювання дорожного руху" або про "моднi одяги".

Як би ми могли навiть думати про них, якщо не мати знакiв для їх означення?

Знаки мають багато форм. Вiзьмiть жести - пози тiла або рухи, що мають соцiальне значення. " Нi " (" No ") -- хитають головою (американцi, ук-раїнцi;болгари хитають головою, коли "Так" ("Yes")). На Адмiралтейських островах швидко гладять нiс пальцем.

Знаки - це й прапори, герби, iкони, унiформа й таке iнше. Люди - це iстоти, що живуть у знаковому оточеннi. Нiякi iншi iстоти на Землi не мають наших здiбностей створювати, манiпулювати та використовувати знаки, щоб формувати свою власну поведiнку та впливати на iнших осiб.

 а Мова.

Найбiльш важливою системою знакiв є мова: соцiально структурована система звукових зразкiв.

Мова є, можливо найбiльш характерним та найскладнiшим досягненням людей.

Що дає