доступність інформації ;

строки збирання інформації ;

рівень надійності данних.

Тільки враховуючи всі ці фактори, журналіст може зробити правильний вибір.

Реалізація пресою свого інформаційного призначення не можливе без розширення і підвищення рівня жанрового потенціалу. Висвітлюючи соціальну тематику поряд з інформаційними матеріалами (заммітка, звіт, репортаж) повинні передавати публікації аналітичних жанрів – стаття, кореспонденція тощо. Читачеві цікавіше коли його знайомлять з певною темою у різних жанрах.

Слід наголосити, що публікації аналітичних жанрів, розкривають проблему у всій її повноті. Допомагають читачам, застосовувати цифрові данні, розкрити причини і недоліків сьогодення більш глибоко, детально. Так газета “Киевские Ведомости” розглядаючи цю тематику використовуе не лише аналітичні але й інформаційні жанри. Газета “День” розкриває проблеми суспільства за допомогою багатової жанрової палітри від замітки до проблемної статті.

Отже, жанрова різноманітність при розробці соціальної проблематики – важлива умова підвищення ролі преси у справі забезпечення гласності.

Висновки й пропозиції

Проаналізувавши тему соціального захисту населення на сторінках українських газет, можна зробити висновок, що останнім часом цій темі приділяється більше уваги ніж раніше, але недостатньо. Справа не в кількості публікацій, а в їх якості (жанр, регулярність подачі, заголовок тощо) Журналістам треба серйозніше підходити до цієї теми. Висловлювати свою точку зору, мати достатньо фактів, уміти зацікавити читача – ось голоані риси в творчості журналіста. Особливість матеріалів на соціальну тематику в тому, що частіше всього читач чекає конкретних дій від публікацій. Сподівається, що повинні відбуватися зміни на краще. І хоча це не завжди вдається, важливо вже те, що ця тема все частіше почала висвітлюватися засобами масової інформації.

Як свідчить аналіз, продрукувати ефективно соціальну інформацію, яка б відповідала умовам розбудови громадянського суспільства, значна частина працівників засобів масової інформації нездатна, в наслідок застарілого мислення, низької національної свідомості, недосконалого знання рідної мови, відсутність належних здібностей, низького загального розвитку, песпорадності у питаннях сучасної економіки, політичної, соціальної й особливо комерційної діяльності. Дивлячись на публікації про соціальний захист можна відзначити, як позитивні так і негативні риси.

Соціальних проблеми, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити всі.

Автор обрав шість найважливіших (і тим, якім приділяється більше уваги).

1 місце “Бойові дії в Іраку”.

2 місце посідають матеріали про проблеми людей похилого віку (пенсіонерів).

3 місце проблеми студентства.

На 4 захист інтересів медиків, шахтарів, військових тощо.

П’яту і шосту позицію займають найгостріші проблеми сьогодення – “заборгованісті у заробітній платі” та “безробіття молоді”.

Газета “Киевские ведомости” про проблеми соціальної захищеності пише поверхово, на відвіну від “Дня”. Але не можна сказати, що “День” дуже глибоко аналізує. Так, чимало матеріалів грунтовно досліджується авторами, а на мою думку єдиним не доліком, є те, що працівники засобів масової інформації практично не звертаються до законодавчих актів, з приводу данної проблеми

У курсовій роботі автор розглянув ряд завданнь:

У сучасних ЗМІ можна побачити велику кількість невеличких матеріалів, які просто інформують про ту чи іншу подію в соціальній сфері. А якщо цей матеріал пропустити через своє серце і розум, додати трошки аналізу, вражень і порад фахівців – цей матеріал принесе користь читачеві.