- статистичні данні (цифрова викладка інформації);

- іконографічна документація (кіно – відео – фото документація, картини);

- фонетичні документи (аудіо записи).

За статусом джерела документи ділять на офіційні і на неофіційні.

З точки зору спонтанності появи документи ділять на:

- мимовільні (створені незалежно від дослідника);

- задані (створені на прохання дослідника).

За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи – одні створені на основі безпосереднього досвіду автора, інші - на базі узагальнення первинних документів.

За критерієм авторства документи ділять на індивідуальні (створені одним автором) і колективні (створені декількома авторами, групою).

Методи аналізу документів

Традиційні: Формалізовані (контент –аналіз)

- Загальні (розуміння, інтуїція, осмислення);

- спеціальні (джерелознавчі, психологічні, юридичні методи).

В соціології найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно – кількісний) метод аналізу документів.

Традиційний аналіз дає суб’єктивну ( з точки зору дослідника) оцінку змісту документа.

Формалізований ( або котент – аналіз) - це метод дослідження, якій застосовується в різних гуманітарних науках. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки , риси, властивості документа (наприклад частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям.

Основні напрямки використання контент – аналізу:

- виявлення і оцінка характеристик тексту як показників певних сторін об’єкту;

- виявлення причин, що обумовили появу повідомлення;

- оцінка ефекту впливу повідомлення.

Умови, за яких використання контент – аналіз в КДС стає необхідним:

- при вимозі забезпечити високій ступінь точності і об’єктивності аналізу;

- за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання останнього є затрудненим;

- при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв’ю, якщо категорії важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються;

- коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.