Реферат

на тему:

Роль та значення
зв’язків з громадськістю
та соціальної реклами
в практиці соціальної роботи

Вступ:

По-перше, мені насамперед хочеться наголосити на важливості і актуальності тієї проблеми, що буде розглянута нижче у рефераті.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються останнім часом на Україні та в інших пострадянських країнах, призвели до радикальних змін у життєдіяльності суспільства. Відбулася певна трансформація соціальної системи й, зокрема, багатьох соціальних зв'язків. Як наслідок цього, були зруйновані традицій, що спричинило руйнування моральних та соціальних норм, а також національної культури.

Стан Української держави свідчить про те, що країна має гостру потребу в «соціальному оздоровленні». Соціальна хвороба визначається багатьма ознаками. Це - зріст злочинності, економічне неблагополуччя багатьох регіонів, соціальна апатія, втрата віри у своє майбутнє й майбутнє Батьківщини, родинне неблагополуччя, збільшення кількості розлучень і дітей-сиріт, психічних і соматичних захворювань та багато чого іншого. Багато з людей перебувають у розгубленості. У суспільстві відбувається різке майнове розшарування. Маси людей приречені на злидарське існування. Соціальна нестабільність викликає в суспільстві тривогу за майбутнє, за життя дітей, породжує психічне неблагополуччя, озлобленість й агресивність. В країні вже довгий час смертність переважає над народжуваністю, зростає кількість дитячих захворювань, знижується тривалість життя. І це далеко не весь перелік тривожних симптомів, що є свідченням соціального нездоров'я нації.

Хоч і останні події на політичній арені країни дали певну надію на «краще майбутнє» для своїх громадан, та поки що це лише нічим не підтверджені висловлювання та обіцянки політиків, які тримаються на довірі громадськості.

Таким чином, відволікаючись від політично забарвлених методів впливу на громадськість та державного регулювання соціальної сфери, хочеться розглянути й інші, можливо більш довготривалі, проте не в меншій мірі ефективні заходи соціальної роботи. Тобто, хочеться загострити увагу на її методах і механізмах, а також розглянути питання впровадження їх в сучасній українській дійсності.

Отже, враховуючи все вище зазначене, можна зробити висновок, що відновлення громадських зв'язків в наш час стає дуже актуальною проблемою суспільства. Великого значення набувають нові методи, за допомогою яких громадськість та соціальні інститути прагнуть забезпечити стабільність як суспільства вцілому, так й особистісну рівновагу кожного громадянина.

До таких методів і відноситься соціальна реклама, оскільки крім інформаційної функції, вона має адаптивну й виховну. До того ж її емоційна насиченість дозволяє швидко й коректно включати індивіда в систему соціальних відносин і зв'язків, так що немає нічого дивного в тім, що роль соціальної реклами в питанні формування механізмів соціального захисту станнім часом значно зросла.

Однак закономірно встає питання про ефективність даної реклами та її специфіку. У зв'язку із цим є актуальним вивчення впливу соціальної реклами на суспільну думку. Соціально-психологічний аспект цього феномену дотепер не дуже добре освітлений у науковій літературі, а питання про вивченість механізмів формування масових соціальних оцінок, традицій, стереотипів також залишається відкритим.

Служба зв'язків із громадськістю: зміст і необхідність

Соціальні служби не можуть ігнорувати соціальну рекламу, розуміючи її вплив на ефективність їхньої діяльності. У зв'язку із цим соціальна реклама та робота із громадськістю повинна займати важливе місце в маркетингу соціальних послуг. Стратегічною метою зусиль по зв'язкам із громадськістю є ознайомлення публіки з діяльністю третього сектору, створення в неї вірного уявлення про те, чим живуть соціальні служби й некомерційні організації. Взаємини соціальних служб і ЗМІ також є одним зі складних завдань. Адже незважаючи на те, що в будь-якій газеті є відділ соціальних проблем, журналісти не часто пишуть про некомерційні організації, оскільки погано знають їхню роботу, і «благодійна» тема часто ставиться до розряду «різдвяних» розповідей.

В Україні соціальною рекламою займається лише лічена кількість рекламних агентств, у той час як досвід країн з розвиненою соціальною сферою показує, що значення маркетингу в ній з року в рік значно зростає. А це значить:

1. розширення обсягу соціальних послуг;

2. ускладнення завдань, що розв’язуються в соціальній сфері (наркоманія, злочинність і т.д.);

3. відсутність конкуренції. В основному соціальними проблемами опікується держава й невелика кількість суспільних благодійних організацій. У зв'язку із цим, потрібне створення необхідного механізму реалізації ідеї соціальної допомоги.

В Україні ці обставини також мають місце, але водночас ситуація ускладнюється недостатнім фінансуванні соціальних послуг. Перш ніж перейти безпосередньо до використання соціальної реклами соціальними службами необхідно визначитися з поняттями.

PR є невід’ємною частиною ефективного керування будь-якої організованої форми діяльності: державної та муніципальної, виробничої, комерційної, суспільної тощо, що включає в себе відносини позацінової конкуренції (престиж, авторитет, репутація, довіра, взаєморозуміння й таке інше.).

Саме словосполучення «зв'язки із громадськістю» з'явилося в нашому побуті біля десяти років тому. Вперше це поняття на території колишніх радянських республік було використано в книзі Сема Блека «Паблік рилейшнз. Що це таке?»

Існує безліч визначень поняття «зв'язків із громадськістю». От, наприклад, трактування Інституту зв'язку із громадськістю (Великобританія): «PR - це сплановані й здійснювані протягом тривалого часу дії, спрямовані на встановлення й підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією й громадськістю».

Також поширене наступне визначення: PR - це спеціальна наука й мистецтво керування соціальною інформацією в умовах позаціновой конкуренції:

· спрямовані на встановлення й підтримку відкритого двостороннього спілкування між соціальними службами і їхньою громадськістю;

· за допомогою позитивно-інформаційних роз’яснювальних матеріалів, активних акцій й оцінок відповідних суспільних реакцій;

· заснованих на правді, знанні й гласності;

· з метою досягнення взаєморозуміння, згоди, соціального партнерства й створення сприятливих обставин.

Але незважаючи на розмаїття визначень, дослідники сходяться в