Отже, діяльність по зв’язкам із громадськістю в соціальних службах повинна містити у собі:

1. Будь-які дії, спрямовані на поліпшення контактів між людьми або службами.

2. Все, що може приблизно поліпшити взаєморозуміння між соціальними службами й тими, з ким вони вступають у контакт як всередині, так і за їх межами.

3. Заходи, спрямовані на виявлення й ліквідацію слухів або інших джерел нерозуміння.

4. Заходи, спрямовані на розширення сфери впливу служби. При цьому повинні використовуватися засоби, адекватні поставленій меті та які не суперечать соціальній етиці.

5. Рекомендації зі створення сприятливого клімату, зміцнення суспільної значимості соціальних служб .

У той же час соціальна реклама є невід’ємною та чи не основною частиною PR соціальних служб. Термін “соціальна реклама” використовується тільки в країнах СНД. В США та Європі для позначення такого типу реклами використовують терміни public service advertising або public service annoncement (PSA). Тому, зазвичай, соціальну рекламу визначають як рекламу, що присвячена суспільним інтересам. Всім відомо: рекламу створюють для того, щоб спонукати людину почати якусь дію, наприклад, купити товар. Творці соціальної реклами такого завдання перд собою не ставлять. Темами таких реклам є вплив на суспільну думку з приводу охорони здоров’я, соціального захисту населення, захисту прав людини, охорони навколишнього середовища, профілактики правопорушень, безпеки населення та інших соціально важливих питань. Така реклама розрахована на саму широку аудиторію, яку хвилюють загальнолюдські проблеми. Можна підсумувати, що основною метою соціальної реклами є зміна ставлення суспільства до певної проблеми, а в довготривалій перспективі – формування нових соціальних цінностей. Важливою є також і освітня функція соціальної реклами.

Потрібно звернути увагу і на те, що така реклама не має на меті прямо чи опосередковано отримати прибуток. Хоча не можна заперечувати й той факт, що соціальна реклама впливає на загальний комерційний ринок. (Приклад – зменшення кількості курців в західних країнах під впливом широкої антинікотинової кампанії. Прибутки крупних табачних фірм різко скоротилися.) Проте в соціальній рекламі забороняється згадування будь-яких товарів чи осіб, що їх виробляють. Вона фактично має бути не персоніфікованою.

Основні цілі служби зв'язків із громадськістю стосовно до соціальних організацій.

Виступаючи як елемент системи соціального керування, діяльність PR спрямована на досягнення ненасильницькими засобами наступних основних ідей.

По-перше, необхідне створення атмосфери довіри й доброзичливості з боку громадськості до діяльності соціальних служб й організацій. Насамперед це потрібно для нормального функціонування організації та розширення кола її діяльності.

Для рішення даних завдань потрібна спланована й безперервна інформаційно-роз’яснювальна робота, постійний діалог із широкою громадськістю й активні акції, щоб завойовувати довіру людей. Збереження або зміна іміджу (репутації) організації та її керівництва (а саме соціальних служб).

Наше уявлення про навколишній світ фіксується у вигляді образів – іміджей, які, в свою чергу, і визначають поведінку людей відносно відповідних об’єктів та явищ.

На відміну від цього поняття, «стереотип» - це узагальнене поняття схожих явищ. Зводячи розмаїтість світу до деяких певних категорій, стереотип полегшує, спрощує сприйняття, розуміння й оцінку явищ. Пов’язано це із прагненням людини однозначно «розсортувати» інформацію.

Наприклад, коли ми керуємося стереотипом, узагальнюючи в ньому якісь риси, характерні для представників наших груп, ми не аналізуємо характер людини. Ми відразу бачимо відчайдушного цигана, підступного азіата, хитрого єврея, ледачого росіянина, стовідсоткового американця й т.д.

У різних людей, соціальних груп можуть виникати різні образи того самого об'єкту. Справа в тому, що ефективна політика, результативність діяльності будь-якої організації багато в чому залежить від того, як її розуміє громадськість: чи є організація «гарним членом суспільства», чи приносить вона суспільну користь і т.д. Саме це й лежить в основі так званої реклами «престижу», як самого складного виду реклами - реклама PR. При цьому імідж наділяє об'єкт за допомогою асоціацій якостями, які не обов'язково є реальними його властивостями. Вони задаються залежно від цілей тих, хто «створює образ» і мають соціальну значимість для сприймаючих його.

Суспільна думка – це акумульовані оцінні судження (погляди, спонукання) соціальних груп, з питань, що є їхнім спільним інтересом. Справа в тому, що яку б зі сфер життя суспільства ми б не виділили - духовно-ідеологічну, політичну, соціально-економічну, культурну й т.інш., суспільна думка багато в чому визначає характер їхнього буття й процеси розвитку.

Функціонуючи в духовній ідеологічній сфері, суспільна думка впливає насамперед на процес сприйняття й трансляції духовних цінностей. Крім того у своїй інформаційній функції суспільна думка виступає джерелом інформації для ідеологів і засобом зворотнього зв'язку між ними й громадськістю.

Обумовлена інтересами та цінностями соціального суб'єкту суспільна думка у своїй оцінній функції постійно відбирає з духовної й природної дійсності те, що корисно, важливо й необхідно для задоволення її інтересів, забезпечення виживання й розвитку. У забезпеченні даних процесів суспільна думка бере участь через функції виховання та соціалізації. Так само слід зазначити, що судження й оцінки громадськості, це власне кажучи, те середовище, у якому живе ідеологія.

У культурній сфері, наприклад, суспільна думка також є елементом процесу відтворення й трансляції духовних цінностей, традицій, обрядів і