т.інш.
Результатами функціонування суспільної думки в культурній сфері можуть бути:
·
зміни в культурній політиці держави;
·
зміни в діяльності культурних інститутів і ЗМІ;
·
виникнення й зникнення культурних та естетичних традицій, шкіл, стилів;
·
прихід і відхід «естетичних» лідерів, діячів культури й мистецтва;
·
зміна у свідомості та поводженні людей у сфері культури.
Виявлення масових суспільних оцінок є невід'ємним компонентом соціального планування. Вивчення суб'єктивних характеристик задоволеністю життям, працею, ступеня потреби й рівня забезпеченості є підставою для соціального планування на всіх рівнях управлінської ієрархії.
Розробка й реалізація систем соціального захисту, оцінка ефективності їхнього функціонування також неможлива без звертання до досліджуваного феномена.
Фахівці з PR у державних структурах керуються певними правилами, механізмами формування суспільної думки.
а) По-перше, облік рівнів СД:
-
рівень масової оцінки, ціннісного відношення до явищ;
-
рівень масово-вольового спонукання до дії, тобто злиття оцінки із прагненням до змін;
-
рівень масового поводження, тобто злиття настроїв і дій;
б) По-друге, облік етапів формування СД:
-
виникнення почуттів і прихильностей (загальна інформованість);
-
зіткнення різних думок (обробка одних іншими);
-
поширення «типізованої» думки в певному соціальному ареалі;
-
вплив СД на поводження людей
в) По-третє, облік механізмів формування СД:
-
спонтанно, у процесі життєдіяльності людей (спосіб життя, масова культура й т.д.);
-
організаційно-інформаційних: пропаганда, реклама, ЗМІ.
Досвід використання зв’язків із громадськістю та соціальної реклами в США та Великобританії. «Українські проблеми».
Громадські організації США вперше зайнялися соціальною рекламою в 1906 р.: американська громадська асоціація призвала захистити Ніагарський водоспад від згубних дій, що проводилися електричними компаніями. А уряд став використовувати PSA ще в роки громадянської війни, публікуючи безкоштовні оголошення про призив до армії, про продаж державних облігацій, перетворивши соціальну рекламу в потужний засіб пропаганди.
Коли Америка вступила в першу Світову війну, був утворений комітет громадської інформації, що роз'ясняв населенню, чому країна веде війну й що потрібно робити, щоб виграти її. В 1942 Комітет перетворився в Рекламну раду, що взяла на себе завдання «мобілізувати націю для перемоги». У післявоєнні роки Рада зайнялася плануванням роботи із соціальної реклами.
Рада декларує свою незалежність від державних дотацій і підтримується американськими діловими колами, включаючи індустрію реклами та комунікацій. Рекламні кампанії, організовані нею служать інтересам «публіки в цілому», а не окремих груп. Теми пропонують федеральний уряд і некомерційні організації. Рада займається плануванням, створенням і розміщенням соціальної реклами, координує роботу рекламних агенств, що беруть участь у виробництві такої реклами.
Треба зазначити, що американські компанії і корпорації не тільки фінансують діяльність Рекламної ради, але й самі витрачають гроші на розробку PSA. Наприклад, відома косметична фірма “Avon” фінансувала створення кампанії, присвяченої раку грудої залози у жінок (подібна акція була проведена і в Києві у жовтні 2002 року). Компанія “Pilot Pen”, що випускає ручки, витратила кілька мільйонів доларів на кампанію проти поширення СНІДу. В Сполучених Штатах Америки витрати на розміщення рекламних оголошень становлять більше 800 млн. доларів на рік. Тільки телекомпанія CBS щорічно показує 17 тисяч рекламних сюжетів, присвяченим соціальним проблемам. Якщо реклама піднімає серйозну соціальну проблему, місце або час у ЗМІ виділяється для неї безкоштовно.
В 50-і й 60-і роки Рекламна рада досить консервативно вибирала теми для рекламних кампаній, і вони не викликали особливих суперечок і розбіжностей у суспільстві: Рада призивала писати листи солдатам, які воювали в Кореї; пристібати ремені безпеки; рятувати ліс від пожеж. Кількість лісових пожеж дійсно скоротилася майже вполовину, зменшилось число дорожньо-транспортних пригод і т.д.
Під впливом громадської критики Рада змінила свою політику. Для рекламних кампаній стали обирати “гарячі” образливі теми, наприклад, війну у В'єтнамі. Рекламна рада виявилася першою, хто виніс на обговорення проблеми неграмотності серед американців, насильства над дітьми, СНІДу. До проведення кампаній залучили багато урядових і громадських організацій: службу імміграції, міністерства зв'язку й охорони здоров'я.
Реклама заходів захисту від СНІДу перетворилася в кампанію національного масштабу - це, мабуть, одна із самих більших заслуг Ради. Нова кампанія була розрахована на жінок у надії на те, що вони будуть більш відкрито обговорювати СНІД у родині, і проблема стане відома більшості громадян країни. На виробництво ролика «СНІД: чим більше ви знаєте, тим менше ризик» уряд витратив 670'000 доларів.
Досвід американців доводить, що PSA – ефективний засіб боротьби із «соціальним злом». Така реклама змінює відношення людей до повсякденної реальності, а слідом за цим змінюється і їхнє поводження.
Так наприклад, в 1987 р. був створений образ водія, що не п’є за кермом: «Тверезість за кермом». І цей образ перетворився в нову соціальну цінність. Число смертей в автомобільних аваріях, причиною яких стало алкогольне сп’яніння, за останні 15 років зменшилося на 20% .
Рекламна кампанія по боротьбі з палінням у Каліфорнії змусила відмовитися від сигарет в три рази більше каліфорнійців, чим у середньому по країні. Є й зворотня закономірність: як тільки на ТБ стало менше реклами про шкоду наркотиків, крива росту наркоманії серед підлітків пішла вгору.
Американські агентства вважають за необхідне для своєї професійної репутації працювати над PSA. Американська рекламна федерація щорічно присуджує премії за кращі роботи в сфері соціальної реклами в номінації Public Service. Окрім традиційних. PSA підіймають проблеми і в нових темах. Торік визнали гідним нагороди рекламний щит «У Лос-Анджелесі важко знайти пару гарних легенів. Ставайте донорами!»
В Америці вважають, що соціальна реклама 90-х років – це прояв доброї волі суспільства. Ті, хто створює PSA, прагнуть виробити нову систему цінностей, що допоможе досягти громадської згоди й гармонії. Як романтики, вони вірять, що змінять світ на краще. Як прагматики, вони