Отже, в Україні відбуваються перманентні процеси нормотворчості. Замість колишніх нормативно-правових урядових і відомчих актів розробляються сучасні, що відповідають європейській політиці охорони здоров’я. Останнім часом у МОЗ України напрацювані документи, спрямовані на поліпшення стану здоров’я та демографічної ситуації, підтримку здорового способу життя, а саме: “Довгострокову програма поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства та дитинства”, “Планування сім’ї”, “Імунопрофілактика населення України”, “Комплексна програма розв’язання проблем інвалідності”, що відповідає Основним напрямам соціальної політики на 1997-2000 рр.

Міжнародна конференція "Дитина-інвалід в Україні: сучасна ситуація та проблеми" за участю провідних фахівців у галузі соціальної роботи, спеціальної педагогіки, соціального захисту з України та Великої Британії, а також представників українських неурядових організацій, які опікуються проблемами дітей-інвалідів, відбулася в травні 1997 в Києві. Вона була організована Школою соціальної роботи Києво-Могилянської Академії за підтримкою проекту ТЕМПУС (що працює в межах програми TACIS).
"Довгий час проблеми дітей-інвалідів були вузькою прерогативою соціальних служб. До1991 року статистика фактично не велася. Після введення нового порядку призначення соціальних пенсій кількість зареєстрованих дітей-інвалідів різко зросла",- сказав під час відкриття конференції керівник правничого відділу НаУКМА Віктор Бондаренко. Він навів такі цифри: на 1 січня 1995 року в Україні налічувалося понад 135,4 тис дітей-інвалідів, або в середньому 120 з кожних 10 тисяч дітей. З 1992 до 1995 року вдвічі зросла кількість вроджених вад розвитку, з 8,2 до 16,7 на 10 тис. дітей. Перше місце серед причин інвалідності займають захворювання нервової системи та органів чуття (43%), друге - психічні розлади (24% у 1994 році), третє - вроджені вади розвитку (14%).
Важливою та кропіткою справою був і залишається соціальний захист дітей-інвалідів, особливо тих, котрі мають обмежену здатність до самообслуговування та виховуються вдома. У суспільстві поки що мало змінилися психологічні стереотипи у ставленні до інвалідів, так само мало змінилося ставлення до проблем інвалідів з боку фахівців. У нашій країні ідея рівних прав та надання рівних можливостей дитині-інвалідові ще не є загально визнаною, багато дітей позбавлені права на навчання, бракує сучасних підходів до питань соціального захисту та допомоги родинам, що виховують дитину-інваліда за умов мінімальної підтримки з боку держави.
На конференції розглянуті європейські моделі допомоги дитині-інвалідові: схеми тимчасового догляду, допомога у громаді, програми захисту прав, моделі, що сприяють інтеграції дітей-інвалідів у сіспільстві. Обговорено роль недержавних організацій у вирішенні проблем дітей-інвалідів, обговорено ідею деінституалізації.
Перед учасниками конференції виступили: керівник Школи соціальної роботи професор Володимир Полтавець, директор проекту "Темпус" професор Шуламіт Рамон (Кембрідж, Великобританія), директор Соціальної служби для молоді м.Києва Олександр Кузьменко, голова правління Благодійного товариства "Церебрал" Лія Ременик, доктор Джо Лукас, координатор проекту "Темпус" в Україні (Великобританія), та інші фахівці. Хоча, звичайно, рівень життя у Великобританії та в Україні суттєво відрізняється, проте, як зазначила доктор Джілл Брідж (Лондон, Великобританія), "діти-інваліди є в кожній країні, у них однакові проблеми, отож, є й однакові рішення".

Серед програм соцiального захисту заслуговують на увагу програми "Соцiальний захист дiтей-сирiт, дiтей, позбавлених опiкунства батькiв", "Соцiальна допомога сиротам-студентам вищих учбових закладiв", "Соцiальний захист самiтнiм матерям, якi виховують дiтей до 3-х рокiв", "Соцiальна пiдтримка малозабезпечених сiмей з дiтьми-iнвалiдами до 16 рокiв".

Спецiальна програма "Лiкування i оздоровлення дiтей" впроваджується в життя кожного лiта. За кошти цiєї програми оздоровлюються дiти з малозабезпечених сiмей, якi знаходяться на диспансерному облiку в дитячих полiклiнiках мiста. Їх налiчується у Запоріжжі понад 25 тисяч чоловiк. В 1997 роцi впровадженi ще двi новi програми. Одна з них - "Обдарованi дiти", що спрямована на пiдтримку талановитих дiтей, якi виховуються в малозабезпечених сiм'ях.

Управління стратегії реформування соціальних відносин. 

9 — 10 жовтня 2000 р. відбувся семінар за участю представників Ради Європи, Мінпраці України та Російської Федерації з питань проведення переговорів та укладення двосторонніх угод із соціального захисту.

На семінарі розглянуто представлення роботи Ради Європи в галузі координації документу "Модельні положення для укладення двосторонніх угод щодо соціального захисту", Європейські тимчасові угоди щодо схем соціального забезпечення, проведено практичні заняття фахівців з моделювання угод з питань соціального захисту.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1545 "Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів".

Зазначена Концепція підготовлена з використанням вітчизняного п’ятирічного досвіду роботи мережі центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, створених Миколаївською обласною державною адміністрацією за участю Фонду України соціального захисту інвалідів і спрямована на реалізацію Конвенції ООН про права дитини, Національної програми "Діти України" та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Така система ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів відкрита та доступна, вона значно наближена до місця проживання дитини. Послугами реабілітаційних центрів може користуватися кожна сім’я, яка має потребу у цьому. Батьки, або особи, що їх замінюють, мають змогу самі брати участь у реабілітаційному процесі.