Зміст
1.1. Значення сім”ї для суспільства.
Сучасні тенденції розвитку сім”ї.
Причини подібності шлюбно-сімейного законодавства України та країн Східної Європи.
Конституційне закріплення основних принципів сімейного законодавства в Україні та країнах Східної Європи, відповідність їх Хартії основних прав та свобод людини.
Загальна характеристика сімейного законодавства України та країн Східної Європи.
3.1. Зміни у сімейному законодавстві.
Вплив законодавства на стан сім”ї у сучасному суспільстві.
4.Регулювання окремих інститутів сімейного права в Україні та країнах Східної Європи.
1.1. Вплив сім”ї на суспільство полягає у здійсненні нею таких функцій, як народження та виховання дітей, соціалізація поколінь, вироблення цінносних орієнтирів, тому у сучасному світі зростає інтерес до вивчення сім”ї.
1.2. Для України це питання особливо важливе, оскільки кризові явища перехідної економіки значно погіршили становище сім”ї в суспільстві. У переважної більшості сімей прибутки значно нижчі за необхідні витрати, що спричинило зменшення витрат на культурні потреби; виникає небезпека деформації соціалізації нових поколінь. Особливо ці зміни зачепили молоду сім”ю в Україні. У результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідницьким інститутом проблем молоді*, виявлено, що основні зміни інституту сім”ї полягають у появі нових нетрадиційних форм шлюбу, зміні пріоритетних інтересів сімейних груп, що має дві тенденції : збільшення кількості бездітних шлюбів та піднесенню серед сімейних цінностей матеріального забезпечення.
Проаналізувавши принципи сімейного законодавства України та країн Східної Європи, можна дійти висновку, що його принципи у цих країнах майже тотожні.
Це пояснюється належністю до однієї правової системи – романо-германської або континентальної, характерними рисами якої є поділ права на публічне і
____________
*Ю.М.Якубова. Молода сім”я України 90-х. Київ-1996
приватне, тенденція до кодифікації законодавства, єдина ієрархічна система джерел права.
У приватному секторі континентального права особливо помітна єдність принципів теоретичної бази. Крім того, відносини, врегульовані приватним правом, поєднує канонічне право, оскільки Україна та країни Східної Європи є християнськими. До того ж, серед країн континентальної системи права деякі вчені, зокрема Піголкін А.С** Пиголкин А.С. Общая теория права. М – 1996, ст. 351., виділяють ще кілька підсистем, однією з яких є соціалістична правова система. Ця система мала багато зовнішніх ознак романо-германської, але відкидала охорону приватної власності, багатопартійность, розподіл влад. На даному етапі постсоціалістичні країни знаходяться у стані реформування свого законодавства.
____________
*Піголкін А.С. Общая теория права М-1996, ст. 351
РОЗДІЛ 2
Загальновідомо, що основи законодавства закладаються в конституції. Як Україна, так і країни Східної Європи мають нові конституції, прийняті у дев”яностих роках. Характерною рисою конституцій цієї хвилі є розширена регламентація суспільних відносин. Нові конституції країн Східної Європи та України містять положення соціологічного характеру, зокрема, йдеться про соціальні орієнтири і відповідні наміри держави. Принципи сімейного права закладено саме в основних законах. Оскільки нові конституції є демократичними, то вони містять однакові принципи сімейного права з деякими варіаціями. Цікаво,що усі ці держави, згідно з їх конституціями, захищають сім”ю, материнство і дитинство, але про захист батьківства йдеться лише в конституціях України, Білорусі, Росії та Словакії.
У Конституції Республіки Білорусь про захист сім”ї йдеться у кількох статтях. Ст.32 проголошує, що шлюб, сім”я, материнство, батьківство та дитинство перебувають під захистом держави. Жінка та чоловік після досягнення шлюбного віку мають право на добровільній основі взяти шлюб і створити сім”ю. Подружжя рівноправне у сімейних стосунках. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право та зобов”язані виховувати дітей, дбати про їхнє здоров”я, розвиток та навчання. Дитина не може бути піддана жорстокому поводженню або приниженню, залучена до робіт, які можуть завдати шкоди її фізичному, розумовому або моральному розвиткові. Діти зобов”язані піклуватися про батьків, а також про осіб, які їх заміняють та надавати їм допомогу. Крім того, ст. ст. 27 і 28 захищають громадян від незаконного втручання в їх особисте життя та надають право не свідчити проти членів своєї сім”ї та близьких родичів.
Конституція Республіки Болгарії відносить державний захист сім”ї, материнства та дитинства до основних засад свого державного ладу (ст.14); закріплює право на захист від незаконного втручання в родинне життя (ст. 32). Слід зауважити, що Конституція Болгарії найдетальніше від усіх нових конституцій Східної Європи регламентує основи шлюбно-сімейного законодавства у ст. ст. 46, 47 - зокрема, - такі принципи, як добровільність шлюбу; законність лише цивільного шлюбу; рівні права та обов”язки кожного з подружжя у шлюбі та сім”ї; право та обов”язок батьків щодо забезпечення та виховання своїх дітей за сприяння держави; особливе заступництво держави, яким користується жінка-мати; рівність прав дітей, народжених поза шлюбом, із правами дітей, народжених у шлюбі; особливе заступництво держави дітей, які залишились без піклування близьких . До того, Конституція зазначає, що форма шлюбу, умови і порядок його укладення та розірвання, а також умови і порядок обмеження або позбавлення батьківських прав встановлюються законом.
Конституція Республіки Молдова закріплює основи шлюбно-сімейного законодавства у кількох статтях: ст. 28 встановлює, що держава поважає та охороняє інтимне та сімейне життя; ст. 48 дає визначення сім”ї (природна та основна ланка суспільства) та містить основні засади законодавства – взаємну згоду жінки і чоловіка при вступі до шлюбу, їх рівноправність у шлюбі та обов”язок ростити, виховувати і навчати дітей, обов”язок дітей піклуватися про батьків та допомагати їм; ст. 49 присвячена захисту сім”ї та дітей-сиріт, де вказується, що держава сприяє створенню сім”ї і виконанню нею своїх функцій, опікується материнством, дитинством та молоддю, бере на себе турботи, пов”язані з утриманням, навчанням та вихованням дітей-сиріт і дітей, розбавлених