цільових орієнтирів, розширенням сфери соціальної відповідальності, в якій особливе місце належить соціальним цілям, а також активним залученням робітників до визначення цілей.
Наведений аналіз доводить, що в результаті трансформацій, які відбуваються в соціально-економічній сфері, виникають відповідні зміни у цільових орієнтаціях організацій, переміщаючись від управління за завданням до розробки багаторівневої системи цілей. Безумовно, специфічна природа і сенс постановки цілей переживають суттєві зміни, проте, у кожний період розвитку управлінської думки цілі розглядаються як важливий елемент теорії організації.
Література: 1. Гвишиани Д.М. Организация и управление. – Изд-е 3-е. – М.:Из-во МГТУ им.Баумана, 1998. – 332 с. 2. Taylor, F.W. The Principies of Scientific Management. – 3rd ed. – New York: Harper, 1997. – 237 p. 3. Gilbreth, L.M. The Psychology of Management.- 3rd ed. – Easton, Pa.: Hive Publishing Company, 1993. – 205 p. 4. Муэрс Р. Эффективное управление / Пер.с англ. – М.: Финпресс,1998. -128 с. 5. Гаєвська О.Б. Управління як соціальний феномен. – К.: КНЕУ, 2000. – 168 с. 6. Холл Р. Х. Организации: структура, процессы, результаты / Пер. с англ. – Спб.:Питер,2001. – 512 с. 7. Хэнди Ч. Алчущий дух. За гранью капитализма: поиск цели в современном мире // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – с. 163 – 184.
8. Drucker P.F. Management: Tasks, Responsibilities, Practicies. – 2nd ed. – New York: Harper, 1994. – 374 p. 9. Мильнер Б.З. Теория организации. – М.: Инфра-М, 2001. – 478 с. 10. Кнорринг В.И. Искусство управления. – М.: Из-во БЕК, 1997. – 288 с.