центрів саме соціального педагога як фахівця найуніверсальнішого й «оснащеного» для цього досить повним набором соціальних психолого-педагогічних теоретичних знань і практичних методик і технологій. Будучи по суті світським духовним наставником і посередником між суспільством і особистістю, соціальний педагог забезпечує підтримку набутих соціальних характеристик і поновлення втрачених, створює або стимулює виникнення умов для розвитку й самореалізації в процесі соціалізації людини впродовж усього життя [5].
Психологічні, соціологічні знання й навички, які має соціальний педагог, дозволяють йому визначити соціальний діагноз: діагностувати, ідентифікувати соціально-психологічні проблеми й успішно вирішувати їх психологічними й педагогічними засобами. Особливо унікальний соціальний педагог як фахівець своєю функцією активного перетворення особистості — функцією соціального виховання (формування й підтримки соціальних якостей, системи ціннісних орієнтацій і просоціального поводження). Це є предметом соціальної педагогіки як науки й практики, складовою духовності людини, це ж «ядро» соціальності, зрештою, уразливе і руйнується внаслідок професійного вигорання й професійної деформації. Безперервна робота соціального педагога із соціальними працівниками і їхніми керівниками дозволить, використовуючи психологічний інструментарій і соціально- педагогічні технології, не тільки реабілітувати «вигораючих» і «деформованих»,
але й «стимулювати» позитивну деформацію — професійне самовдосконалення, культивувати антипод вигорання — залучення («engagement»), що характеризується прямо протилежними складовими: енергійністю, вклю- ченістю в роботу, самоефективністю, позитивним самосприйняттям [6].
Незважаючи на нетрадиційність підходу із соціально-педагогічної точки зору до профілактики професійного вигорання й професійної деформації, сучасні соціальні педагоги активно вивчають шляхи вирішення означеної проблеми. Наприклад, автор розробив пілотну соціально-педагогічну програму «Злагода», метою якої є профілактика професійного вигорання працівників сфери соціального захисту. У результаті конкурсу соціального замовлення, проведеного Управлінням по труду й соціальному захисту Харківської міської ради, у 2009 р. отриманий грант на реалізацію цієї програми, в якому передбачені такі форми роботи, як цикл соціально-педагогічних тренінгів і груп самодопомоги для соціальних працівників і працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян Харкова.
Таким чином, професійна діяльність в умовах інтенсивної міжосо- бистісної взаємодії в емоційно навантаженій атмосфері спричиняє в соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування людей літнього віку розвиток психологічного вигорання й формування професійної деформації. Соціальний педагог як суб'єкт у соціальній роботі, здатний найефективніше й найповніше визначати соціально-психологічні особистісні й організаційні передумови, сприяти усуненню наслідків професійного вигорання й професійної деформації в соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування.
Напрямами подальших досліджень означеної проблеми є адаптація існуючих і розробка нових методик та технологій соціально-педагогічної профілактики професійного вигорання й реабілітації професійної деформації фахівців соціальної сфери.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Водопьянова Н. Е. Синдром выгорания: Диагностика и профилактика / Н. Е. Водопьянова, Е. С. Старченкова. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2008. — 336 с.
2. Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота : термінол.-по- нятійн. слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. — К. : МАУП. 2005. — 560 с.
3. Зеер Э. Ф. Психология профессионального образования. / Э. Ф. Зеер. — М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: МОДЭК, 2003. — 479 с
4. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика : учебник / Л. В. Мардахаев. — М.: Гардарики, 2005. — 269 с.
5. Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. для студ. пед. вузов / под ред. В. А. Сластенина. — 5-е изд., доп. — М. : Издательский центр «Академия», 2005. — 200 с.
6. Орел В. Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования // Психологический .журнал. — 2001. — Т. 22, №1. — С.90-101
7. Фирсов М. В. Теория социальной работы : учеб. пособие для вузов / М. В. Фирсов, Е. Г. Студенова. — 3-е изд. — М. : Академический проект, 2007. — 512 с.
Надійшла до редколегії 30.11.2009 р.