УДК 378.013.42

Н. О. МАКСИМОВСЬКА

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ОСОБИСТОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СОЦІУМІ

Розглядається проблема соціально-педагогічної підтримки особистості в динамічному інформаційному соціумі, яка полягає у формуванні комунікативної культури, активізації позитивного соціального розвитку особистості, нейтралізації негативних впливів засобів масової комунікації.

Ключові слова: соціально-педагогічна підтримка, інформаційний соціум, комунікативна культура, масові комунікації.

Рассматривается проблема социально-педагогической поддержки личности в динамичном информационном социуме, которая состоит в формировании коммуникативной культуры., активизации позитивного социального развития личности, нейтрализации негативных влияний средств массовой коммуникации.

Ключевые слова: социально-педагогическая поддержка, информационный социум, коммуникативная культура, массовые коммуникации.

The article includes the discussion of the problem of social-pedagogical support of the individual in a dynamic informational society, which includes the forming of communicative culture, activation of positive social development of the individual, neutralizing the influence of mass communication.

Key words: social-pedagogical support, informational society, communicative culture, mass communication.

За будь-яких часів головні досягнення суспільної діяльності визначаються зокрема їхньою впливовістю на формування гармонійно розвинутої особистості, здатної до ефективного функціонування в соціальному

просторі, орієнтування в різноманітних соціокультурних умовах, виявлення своїх здібностей у соціальному середовищі. Однак нині соціальні процеси мають тенденції до прискорення та різноспрямованості й тому людині іноді складно повністю реалізувати себе в соціумі не в останню чергу через неоднозначну інформацію та неспроможність опанувати багато засобів масової комунікації.

Динамічний сучасний світ потребує пошуку нових підходів до прогнозування розвитку особистості в соціокультурному середовищі, впливу системи масових комунікацій на цей процес. На нашу думку, одним з таких підходів є соціально-педагогічний, який уможливлює дослідження формування комунікативної культури як особистості, так і соціуму в інформаційному просторі, сприяючи активізації позитивних і нейтралізації негативних впливів різноспрямованої інформації на людину.

Значна увага в сучасних наукових доробках приділяється дослідженням інформаційного суспільства (Г. Бортко, Д. Дюжев, О. Зощенко, А. Ко- лодюк, Н. Марчук та ін.). Процес взаємодії людини і засобів масової комунікації в соціальному просторі, котрий дедалі глобалізується, в якому володіння інформацією стає однією з провідних ознак ефективного розвитку, цікавить учених різних галузей, зокрема соціальних педагогів. Питаня, що пов'язані з масовими комунікаціями, їх впливом на соціальний розвиток сучасного індивіда, можливостями та ризиками існування особистості в інформаційному соціумі, вивчають Т. Алексєєнко, Г. Лактіонова, А. Муд- рик, А. Рижанова й ін.

Однак невизначеною залишається проблема соціально-педагогічної підтримки особистості в сучасному інформаційному просторі в процесі взаємодії з системою масових комунікацій, тому метою публікації є розкриття сутності соціально-педагогічного підходу щодо впливу системи масової комунікації на соціальний розвиток людини в інформаційному суспільстві.

Відомо, що інформаційний соціум визначають як «цивілізацію, основою розвитку й існування якої є особлива нематеріальна субстанція, умовно іменована «інформацією», що має властивість взаємодії як з духовним, так і з матеріальним світом людини» [2]. Останнє особливо важливе для розуміння сутності нового суспільства тому, що, з одного боку, інформація формує матеріальне середовище життя людини, постаючи в ролі інноваційних технологій, комп'ютерних програм, телекомунікаційних систем та ін., а з іншого, є основним засобом міжособистісних взаємин, постійно виникаючи, видозмінюючись і трансформуючись у процесі переходу від однієї людини до іншої. У такий спосіб інформація одночасно визначає соціокультурне життя людини, її матеріальне буття.

Звернемося до основних характеристик інформаційного соціуму. При першому розгляді класична характеристика інформаційного суспільства, за

прогнозами, мала певні параметри. По-перше, передбачалося, що відбудеться перехід економічних та соціальних функцій від капіталу до інформації (об'єднання науки, техніки, економіки, збільшення інформоємності продуктів, що виробляються тощо). Тобто виробництво інформаційного виробу, а не продукту матеріального стане рушійною силою створення та розвитку нових структур.

По-друге, прогнозувалося, що фактором соціальної диференціації стане не власність, а рівень знань (нові соціальні еліти, вирішальна роль теоретичного знання).

По-третє, вважалося, що відбудеться симбіоз соціальних організацій та інформаційних технологій (упорядкування соціального життя базуватиметься на інтелектуальних технологіях, а не на класичній ідеї «суспільної домовленості»), що виявиться в алгоритмізації та програмуванні соціальних процесів [7, с. 205-206].

Однак за досить нетривалий час (за загальноцивілізаційними вимірами) прогноз суттєво змінився: не інформація, а комунікація є «смислоутворюю- чим стрижнем» інформаційного суспільства, тобто відбувається ототожнення процесів комунікації та розвитку соціальних структур; не рівень знання, а ставлення до інформації, ступінь доступу до інформаційних кодів стає базисом нової соціальної нерівності; ідею про інтелектуальну раціональність людини інформаційного століття змінює ствердження її принципової ірраціональності, недосконалості, невизначеності та ін. [7, с. 207].

Загальновідомо, що масова комунікація — технічно зумовлений процес створення, зберігання, розповсюдження, розподілу та сприйняття інформації, тобто механізм формування світу знань. Водночас завдяки комунікації відбувається передавання цінностей культури, зокрема духовної. Отже, помічається суттєвий зв'язок масової комунікації та духовної культури людства. Масова комунікація перетворюється на специфічну культурну форму духовного існування людей та соціальних груп, на динамічну систему функціонування інформації. Оскільки людина майбутнього — це людина інформаційного суспільства, то, з одногу боку, необхідний адекватний механізм трансляції культури соціуму, з іншого, — фактор захисту від негативних псевдоінформаційних впливів для здійснення позитивних комунікацій у системі життєдіяльності індивіда.

Відтак, навіть найближчу перспективу розвитку інформаційного суспільства передбачити складно, стає зрозумілим, що необхідно впровадити в суспільну практику дієвий механізм, що допоможе адаптуватися, розвинутися та вийти на новий щабель розвитку особистості й спільнотам різного рівня незважаючи на певні складнощі трансформації соціального простору. Отже, актуалізується дослідження процесу формування комунікативної