цьому процесі помічаються «тенденції суперечливого характеру, в яких чітко визначається полярність різних типів поведінки, настроїв, соціальних очікувань; спостерігається соціальна дезадаптація сучасних дітей і молоді; посилюється активізація молоді щодо соціальних домагань; у процесі здобування знань спостерігається підміна мотивів; відстежується криза ідентичності особистості та інше» [1, c. 8]. В цьому узагальнені, на наш погляд, можливі негативні впливи інформаційного соціуму. Додамо до них проблеми людей похилого віку, які не завжди в змозі опанувати засоби масової комунікації, отримувати інформацію, людей з обмеженими можливостями, котрі зазвичай залишаються поза сучасним соціальним простором, обдарованих людей, для яких життя — постійне подолання проблем адаптації у соціальному середовищі та інших категорій осіб, які також мають виживати та розвиватися в динамічному інформаційному світі.
На наш погляд, за таких умов саме соціально-педагогічний підхід може бути доцільним як для повноцінного соціального розвитку особистості, так і для профілактики, корекції, реабілітації відхилень від розвитку особистості, що тільки перебуває на шляху формування комунікативної культури в системі масових комунікацій і потребує додаткової соціально-педагогічної підтримки.
З цього приводу А. Рижанова зазначає, що «збільшується кількість соціально-виховних комунікативних каналів транслювання різноманітних (іноді протилежних) цінностей, ідеалів, людських властивостей, норм поведінки, які впливають на соціальних суб'єктів, їхню свідомість як «броунівський рух» [7, с. 35]. Ми підтримуємо думку автора й акцентуємо на тому, що саме соціально-педагогічне «щеплення» здатне, на наш погляд, цей рух спрямувати в необхідному напрямі. Справедливість такого твердження розкривається через розуміння сутності соціальної педагогіки (соціальний розвиток особистості, включення у соціум, педагогізація соціального середовища). Розглянемо зміст соціально-педагогічної підтримки особистості в інформаційну добу, зокрема для формування комунікативної культури.
По-перше, соціальна педагогіка покликана гармонізувати соціальне та індивідуальне буття людини, отже, вдосконалити взаємини «людина — соціум», зокрема і взаємодію людини із засобами масової комунікації як
суттєвого вияву сучасного інформаційного середовища. Особливо актуальним це є в умовах, коли можлива заміна істинних цінностей буття на псев- доцінності, що часто транслюються в системі масових комунікацій. Отже, формування критичного ставлення до інформації, усвідомленого її використання — актуальне соціально-педагогічне завдання.
По-друге, комунікації — стрижень процесу соціалізації особистості. Засоби масової комунікації, здатні транслювати соціально значиму інформацію на великі відстані, охоплювати велику кількість людей, стають дієвим чинником керованої складової соціалізації, а водночас і засобом маніпулювання суспільною свідомістю. Відтак, організація соціально-педагогічної підтримки сприяє свідомій захисній «фільтрації» інформації людиною, створенню необхідних умов її позитивної просоціальної самореалізації.
По-третє, одним із завдань соціальної педагогіки є включення людини в соціум, що можна зробити зокрема за допомогою засобів масової комунікації. Однак головне при цьому не провокувати підміну живого людського спілкування на обожнювання «технічних ідолів».
По-четверте, система комунікацій життєво необхідна не тільки здоровій та повноцінній людині. Особи, які мають обмежені можливості, здебільшого можуть використовувати систему масової комунікації для поліпшення свого соціального існування та розвитку. У процесі дистанційного навчання цей контингент набуває можливості подальшого працевлаштування та певної економічної автономії.
По-п'яте, у процесі комунікації відбувається процес передавання культурних цінностей та життєвого досвіду як серед одного покоління, так і між поколіннями, що сприяє налагодженню міжпоколінних стосунків. У зв'язку з цим залучення людей третього віку до інформаційного простору наразі є одним з актуальних завдань соціальної педагогіки.
По-шосте, масова комунікація — одне з тих важливих явищ сучасного суспільства, яке помітно впливає на розвиток суспільних відносин кожної країни, а також між країнами та народами. У зв'язку з цим відкриваються нові можливості співробітництва та взаєморозуміння у світі різних релігій, національних пріоритетів, політичних устроїв, економічних реалій, що не може не вплинути на соціальний розвиток окремої особистості (опосередковано) та безпосередньо на збереження безпеки у світі.
По-сьоме, соціальна педагогіка має суттєвий потенціал щодо профілактики адиктивної поведінки (зокрема комп'ютерної та Інтернет-залежності) різних вікових категорій населення. Це реалізується в процесі соціального виховання, корекції соціальних відхилень, реабілітації залежних людей.
Відтак, слід відзначити, що соціально-педагогічна підтримка розвитку особистості в інформаційному просторі полягає, з одного боку, у формуванні комунікативної культури особистості і соціуму, з іншого — є ефективним механізмом протидії негативному впливу інформації та перетворення
людини на механістичну істоту зі світу знань. Це відбувається зокрема через сприяння соціальному розвиткові особистості, тобто засвоєнню позитивних соціальних цінностей, формуванню соціальних якостей та просоціаль- ної поведінки. Таким чином, стає зрозумілим, що актуалізація соціально- педагогічної підтримки в інформаційну добу сприятиме гуманізації та гармонізації розвитку особистості й соціуму, інтенсифікуватиме взаємовигідне використання соціальних комунікацій у соціально-педагогічній діяльності, зумовлюватиме формування комунікативної культури особистості. Якщо соціально-педагогічний підхід працюватиме, соціальна педагогіка, що спрямована на майбутнє, має надати дієвий механізм ефективного функціонування особистості в інформаційному соціумі. Надалі перспективними напрямами дослідження вважаємо розгляд змісту, методів і форм соціально-педагогічної підтримки людей різного віку, соціального статусу, конфесіональної та етнічної належності з метою формування комунікативної культури й інтенсифікації соціального розвитку в сучасному соціальному просторі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексєєнко Т. Ф. Виклики глобалізації у сучасних соціально-педагогічних тенденціях і проблемах / Т. Ф. Алексєєнко // Теорет.-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. — К., 2006. — С. 7-15.
2. Зощенко О. В. Інформаційне суспільство: ознаки і динаміка// Інтелект. Особистість. Цивілізація : тематичний зб. наук. пр. із соціально-філософських проблем/ О. В. Зощенко. — Донецьк: ДонДУЄТ, 2004. — № 3. — С. 27-32.
3. Колодюк А. В. Теоретичне