УДК 37.013.42

Ю. О. ЛИСЕНКО

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ СУЧАСНОЇ ЕСТРАДНОЇ МУЗИКИ НА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

Проаналізовано результати реалізації та ефективності соціально-педагогічної програми впроваджених соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на соціальний розвиток старших підлітків як представників молодіжної субкультури.

Ключові слова: соціально-педагогічні чинники, старші підлітки, толерантність, соціальна активність, школа.

Проанализированы результаты реализации и эффективности социально-педагогической программы внедренных социально-педагогических условий влияния современной эстрадной музыки на социальное развитие старших подростков как представителей молодежной субкультуры.

Ключевые слова: социально-педагогические условия, старшие подростки, толерантность, социальная активность, школа.

The results of realization and efficiency of the social – pedagogical program of the introduced social – pedagogical conditions of influence of modern variety music on social development of the senior teenagers as representatives of youth subculture are analysed.

Key words: social-pedagogical conditions, senior teenagers, tolerance, social activity, school.

Молодіжна субкультура як складова загальної культури суспільства визначає динаміку соціальних перетворень. Проте її розвиток здебільшого залишається стихійним, зумовлюючи необхідність педагогічного впливу на формування її просоціального напряму. Такі зовнішні фактори як: сім'я, школа, засоби масової інформації та внутрішні – однолітки, мистецтво здійснюють суттєвий вплив на молодіжну субкультуру, однак не завжди позитивний. Тому постає необхідність розробки науково обґрунтованих соціально-педагогічних технологій, спрямованих на інтеграцію виховних зусиль і гармонізацію соціального розвитку старших підлітків засобами сучасної естрадної музики, нівелюючи стихійні процеси у формуванні молодіжної субкультури.

Теоретичні та практичні аспекти музичного мистецтва як ефективного засобу соціального виховання, терапії та профілактики відхилень у поведінці підростаючого покоління визначили Г. Батищева, Л. Гаврилова, В. Дряпіка, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, Г. Лактіонова, С. Хлєбік та ін. Проте практичних соціально-педагогічних досліджень на тему впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру недостатньо. Отже, мета статті – проаналізувати ефективність розроблених і впроваджених соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на соціальний розвиток старших підлітків як суб'єктів молодіжної субкультури.

Базуючись на теоретичних аспектах дослідження, аналізові сучасного стану проблеми молодіжної субкультури, впливові сучасної естрадної музики на її формування, розвиток, соціальну спрямованість, ми визначили соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру.

1. Оптимізація міжпоколінних музичних зв'язків для гармонізації відносин дорослих (батьків, учителів) та старших підлітків як представників молодіжної субкультури.

Реалізація соціально-музичного досвіду старшими підлітками як представниками молодіжної субкультури в суспільно корисній діяльності.

Налагодження інтерактивного спілкування старших підлітків з представниками телебачення для нейтралізації негативних та посилення позитивних музичних впливів (перш за все музичних відеокліпів).

Оскільки соціально-педагогічні чинники перебувають у тісній взаємодії і без реалізації одного з них не може відбутися повноцінна реалізація іншого, було обрано саме Програму [1] як засіб упровадження, яка передбачає комплексний підхід для максимального досягнення поставленої мети дослідження.

Соціально-педагогічну програму апробовано в СЗШ № 4 і ССШ № 17 м. Сєверодонецька Луганської області, де кількість старших підлітків експериментальної групи – 251 особа, а контрольна – 259 осіб (СЗШ № 8, СЗШ № 13, СЗШ № 20). До участі в експерименті були задіяні учні 8-х, 9-х, 10-х класів віком 14-15 років, загальною кількістю 510 осіб.

Слід зазначити, вибір регіону зумовлений тим, що в місті немає великої кількості культурно-дозвіллєвих музичних закладів, як у Харкові (консерваторія, філармонія, органний зал, театр опери та балету й ін.). У великому місті складно виявити ефект впливу Програми саме засобами музики. Тому для експерименту обрано невелике місто, що, з одного боку, ускладнює соціально-виховний процес представників молодіжної субкультури через музику, оскільки в місті є тільки музичне училище, драматичний театр та дитячий центр творчості, а з іншого – підвищує соціально-педагогічний потенціал саме школи та її роль у просоціальному розвиткові молодого покоління засобами сучасної естрадної музики. Охарактеризуємо деякі особливості реалізації Програми.

Підготовчий етап упровадження соціально-педагогічних чинників є визначальним, оскільки від успішності його здійснення залежатиме ефективність соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на просоціальний розвиток молодіжної субкультури. Відтак, підвищення компетентності соціальних педагогів щодо використання музичних засобів у професійній діяльності потребує ґрунтовно розроблених методів та форм роботи. Тому запропонована окрема програма підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності засобами музичного мистецтва, яка є підпрограмою основної соціально-педагогічної програми. Слід зазначити, що вона виявилась нелегкою для сприйняття соціальними педагогами.

Зумовлено це тим, що взаємодія соціального педагога з учителем музики потребує додатково затраченого часу як першого, так і другого. Соціальний педагог, у свою чергу, виконує великий обсяг роботи, зазвичай, суміщаючи дві посади, що залишає мінімум часу для творчості та роботи з «позитивними» дітьми.

Під час теоретичних форм роботи (лекцій, дискусії, бесіди) соціальні педагоги ознайомлювалися з проблемою молодіжної субкультури, місцем музики в ній, музичними особливостями сучасної естради, а також її виховним потенціалом для просоціального розвитку молодіжної субкультури. Передусім, соціальних педагогів цікавило, наскільки серйозним є музичний вплив на особистість у цілому і юну зокрема. Соціальні педагоги відзначили, що їхня робота з батьками потребує досвіду і при цьому не завжди є успішною. Вони висловили невпевненість у можливості й ефективності застосування сучасної естрадної музики підростаючого покоління при роботі з сім'єю.

Практикум передбачав реалізацію соціальними педагогами теоретичних знань застосування музики на практиці. Зокрема йшлося про особливості використання музики з метою діагностики, профілактики девіантної поведінки, психокорекції та реабілітації. Практикум надав можливість соціальним педагогам відчути на собі музичний