особливістю було те, що під час перших ігор соціальний педагог обирав на свій смак і професійний погляд відеокліпи. Згодом учасники висловлювали свої бажання щодо обговорення того чи іншого віде- окліпу і надалі було помітно, як «виростають» підлітки і в музичному, і в соціальному сенсі.
На ІІІ етапі діяльності соціального педагога зі старшими підлітками пропонувався конкурс на кращий сюжет відеокліпу. Виконанню цієї роботи передував майстер-клас від представників телебачення (оператор, режисер). Цей захід викликав багато позитивних емоцій учнів. Метою майстер- класу була підготовка старших підлітків до запланованого конкурсу.
Сутність конкурсу полягала в тому, щоб розробити власний соціальний сюжет відеокліпу з музичним оформленням (написати власну або використати найвідповіднішу музику) на спеціально обрану тему, наприклад, «Здоровий спосіб життя мого класу», «Активне дозвілля», «Допомога людям похилого віку», «Культурне життя міста» та ін. Ця робота сприяла розвиткові креативності, а соціально-музичний аспект повинен чітко простежуватись.
Готові сюжети відеокліпів презентувалися на спеціально організованому вечері, куди запросили учнів 8–10-х класів, батьків, учителів, представників телебачення. Після презентації всіх сюжетів проводилось таємне голосування і глядачі визначили переможця. Ними виявилися 10-А клас школи № 17, запропонувавши сюжет відеокліпу на тему «Здоров'я громадян України» (вибір теми зумовлений активною роботою соціального педагога в напрямах здорового способу життя і захисту прав людини), та 9-А клас школи № 4 – «Музичне життя нашої школи» (активну участь брав учитель музики). Якщо оцінювати роботу старших підлітків у цьому заході в цілому, то найкраще її виконали учні 10-х класів. Вони виявили ентузіазм, самостійність, фантазію, проникнення власною темою, їх захопив дух змагання за звання кращих. Така діяльність формує почуття колективізму, альтруїзму, патріотизму, розвиває соціальну активність, уміння знаходити спільну мову, зважати на думки інших, сприяє самовираженню, самоствердженню в колі однолітків, реалізації власних потенцій.
На цьому етапі був створений Музичний Клуб Соціальних Ініціатив. Діяльність клубу спрямовувалась на організацію та проведення різних заходів, приурочених до державних і православних, професійних і неофіційних свят. Члени клубу готували різноманітні заходи самостійно. Соціальний педагог був консультантом-координатором.
Варто наголосити, що на початку спільної роботи старші підлітки сперечались, виникали конфлікти з приводу тих чи інших ідей. Однак, чим більше вони працювали разом, тим сильнішим ставав емоційний контакт. Їхні стосунки ставали дружніми, розвивались почуття колективізму, толерантність один до одного, відкривались нові якості особистостей, про які раніше однолітки не знали. Найприємніше слід відзначити, що вони від соціально корисної діяльності отримували задоволення, а це свідчить про зростання соціальності суб'єктів молодіжної субкультури.
Учні самостійно підтримували зв'язок з представниками місцевих ЗМІ і запрошували на власно підготовлені заходи. Декілька разів учні 9-А та 10-Б класів школи № 4, а також учні 10-А та 10-Б класів школи № 17, телефонували в прямий ефір програми «Міністерство-Прем'єр», висловлюючи особисту думку про той чи інший відеокліп.
У межах цього клубу формувалась молодіжна субкультура нової генерації, оскільки старші підлітки залучали молодших підлітків до спільної діяльності для передачі досвіду, традицій клубу, підтримували та допомагали в починаннях. Це беззаперечно сприяло просоціальному формуванню молодіжної субкультури. Відтак, старші підлітки беруть на себе відповідальність за молодших, при цьому соціально зростаючи. Отже, ІІІ етап став першим кроком представників молодіжної субкультури до інтеграції в суспільство.
Таким чином, можна підсумувати, що впровадження соціально- педагогічної програми реалізації соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру, яке відбувалося в загальноосвітніх закладах (школах), мало на меті створити умови для інтеграційних процесів як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях молодіжної субкультури, водночас, гармонізуючи молодіжну субкультуру.
Для оцінки результатів ефективності впроваджених чинників були розроблені критерії та показники сформованості ціннісних орієнтацій (толерантності, соціальної активності) й відповідної до них поведінки старших підлітків.
Критерій ціннісний – передбачає свідоме орієнтування старших підлітків на гармонійні стосунки із соціальними суб'єктами (сім'я, вчителі, однолітки, національні меншини та ін.), а також ціннісне ставлення до сучасних надбань національної музичної культури, музичної культури інших народів світу і надбань минувшини.
Показники толерантності в ціннісному критерії відображають:
визнання музичних відмінностей (уподобань), що існують між представниками молодіжної субкультури;
прийняття музичних цінностей старших поколінь;
повага до музично-культурних відмінностей представників етнічних субкультур; показник соціальної активності;
усвідомлення музично-громадянської активності як соціальної цінності.
Критерій поведінковий – указує на соціальну спрямованість поведінки представників молодіжної субкультури, що відбивається на творчій суспільно корисній діяльності й активній участі в розвитку музичної культури суспільства.
Показники толерантності в поведінковому критерії характеризуються такими особливостями:
уміння співпрацювати з представниками різних музичних течій молодіжної субкультури;
здатність ділитися музичним досвідом зі старшим поколінням;
спроможність до взаємного обміну музично-культурним досвідом із представниками етнічних субкультур; показник соціальної активності;
активна участь у музично-суспільному житті міста.
Слід зауважити, що перші три показники в кожному з критеріїв відображають внутрішньосубкультурну толерантність (між однолітками), міжвікову (між дорослими і старшими підлітками) та міжнаціональну відповідно. Останній показник свідчить про розвиток соціальної активності як цінності в першому критерії, її прояву в поведінці – в другому.
Обґрунтовані також рівні сформованості ціннісних орієнтацій старших підлітків, необхідних для просоціального спрямування молодіжної суб- культури відповідно до критеріїв та показників.
Високий рівень (ВР) характеризується притаманними старшим підліткам просоціальними ціннісними орієнтаціями, гуманним ставленням до однолітків, старшого покоління, представників інших національностей незалежно від музичних уподобань. Виявляють інтерес як до класичного музичного мистецтва в цілому, так і до сучасного естрадного,