УДК 37.013.42

А. Г. МОКРЯК

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Розглядаються проблеми співвідношення сфер соціальної роботи й соціально-педагогічної діяльності з людьми похилого віку в сучасному інформаційному суспільстві.

Ключові слова: соціальна педагогіка, соціальна робота, люди похилого віку.

Рассматриваются проблемы соотношения сфер социальной работы и социально-педагогической деятельности с людьми пожилого возраста в современном информационном обществе.

Ключевые слова: социальная педагогика, социальная работа, пожилые люди.

In the article problems of interrelations between fields of social work and socially-pedagogical activity with elderly people in modern informative society are considered.

Key words: social pedagogics, social work, elderly people.

Наприкінці XX ст. докорінно змінилися політична, економічна й соціальна системи України. Ці радикальні зміни позначилися на процесові демографічного старіння населення й потребують істотних змін в організації соціального захисту й концептуального уточнення сутності соціальної роботи. Зростання кількості нужденних людей, майнове розшарування соціуму й розширення спектра потреб у соціальному обслуговуванні актуалізували певну трансформацію системи соціальної роботи з метою стабілізації стрімко мінливого суспільства. Одним з підходів стало використання педагогічних методів і засобів для формування в людини, що потрапила в складну життєву ситуацію, активної позиції, спрямованої на гранично самостійне вирішення власних проблем. На рубежі століть відбулося відродження соціальної педагогіки, однак сфера її основної діяльності на десятиліття обмежилася сферою дитинства і юнацтва, хоча існуючий потенціал дозволяє соціальній педагогіці успішно супроводжувати процес безперервної соціалізації людей.

Історія становлення й розвитку соціальної роботи й соціальної педагогіки висвітлюється в працях І. Липського, Е. Холостової, С. Пальчевсько- го, Л. Бадя; соціальну роботу як науку й практичну діяльність описують А. Капська, П. Павленко, М. Фірсов, Е. Студенова; співвідношення соціальної роботи й соціальної педагогіки розглядають В. Бочарова, А. Рижанова,

А. Мудрик, В. Нікітін; філософського осмислення проблеми соціальної роботи набули в працях філософів і соціологів Е. Дюркгейма, К. Леві-Стросса.

Однак сучасний стан соціальної роботи з людьми літнього віку й проблеми її взаємин у цій сфері із соціальною педагогікою розроблені недостатньо.

Метою статті є дослідження предметної специфіки соціально-педагогічної діяльності з людьми похилого віку в рамках сучасної парадигми соціальної роботи в умовах глобального інформаційного суспільства.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день науковим співтовариством соціальна робота й соціальна педагогіка в цілому розглядаються і як соціальні теоретичні науки, і як сфери спеціалізованої практичної діяльності, поле відповідальності яких останнім часом значно розширилося й взаємно переплелося. Відбувається поступова констатація інтеграції завдань зі сфер соціальної педагогіки й соціальної роботи. Водночас розвиток і трансформація сучасного інформаційного суспільства, що претендує на роль соціального [2], породжують усе нагальніші потреби у вирішенні несподіваних і різноманітних соціальних проблем, характер яких не дозволяє запропонувати однозначних способів їхнього ефективного рішення. Однією з таких неоднозначних і нагальних проблем є старіння населення, що викликано збільшенням у суспільстві кількості людей літнього й старечого віку, створює певний запит на адекватну соціальну підтримку.

Соціальна робота й соціальна педагогіка як види професійної діяльності мають інтегративну й міждисциплінарну спрямованість.

Однак розгляд питання про педагогічні основи професійної діяльності в соціумі зіштовхується із проблемою взаємин соціальної роботи й соціальної педагогіки в об'єктно-предметній сфері соціалізації, соціального розвитку й соціального виховання особистості. Це потребує чіткішого розмежування зон максимальної відповідальності й впливу кожної із соціо- номічних дисциплін упродовж життєвого шляху людини.

Сформувалося декілька підходів до вивчення співвідношення соціальної роботи й соціальної педагогіки. У західних країнах сформувалася тенденція не розділяти ці поняття, а розглядати соціальну роботу й соціальну педагогіку як один науковий напрям, що пов'язано саме з тим, що поле діяльності соціальної роботи й соціальної педагогіки значно розширилося й взаємно переплелося. Тому відбулася інтеграція завдань зі сфери соціальної педагогіки й соціальної роботи, і, отже, розподіл єдиної сфери на соціальну роботу й соціальну педагогіку утворює штучні межі, ускладнює спільну діяльність і подальший розвиток, є перешкодою на шляху розвитку загального поля дії. У зв'язку з цим використовується загальне поняття – соціальний працівник – соціальний педагог і сфери діяльності – соціальна робота й соціальна педагогіка – розглядаються як синоніми або використовується спільний для цих сфер діяльності термін – соціальна робота.

Прихильники іншої позиції вважають, що соціальна робота й соціальна педагогіка – не синоніми в повному розумінні слова. Із цієї точки зору, соціальна робота розуміється як спадкоємиця первісних форм добродійності й опіки, вважається ширшим поняттям, хоча й передбачає педагогічний вплив у діяльності по захисту людини й наданню їй допомоги, а соціальна педагогіка – це сфера діяльності з педагогічними цілями, що передбачає виховання й навчання дорослих – процеси, котрі супроводжують усе життя людини. Таким чином, соціальна робота спрямована на практичне вирішення соціальних проблем, на допомогу незахищеним або мало- захищеним групам населення, а соціальна педагогіка – радше на профілактику й соціальну освіту [4].

В. Бочарова вважає поділ усієї сфери діяльності соціальних служб на соціально-педагогічну й соціальну роботу застарілим й неправомірним і стверджує, що соціальний педагог є «інтегративним представником» професії соціального працівника, аргументуючи це тим, що предметом соціальної педагогіки є процес педагогічного впливу на соціальні взаємодії людини протягом усіх вікових періодів життя в різних сферах її мікросередовища. На думку дослідниці, ототожнення соціального педагога тільки зі шкільним соціальним працівником або із соціальним працівником у