Для діагностування рівня соціальної адаптації першокурсників використовувалися пасивні й активні методи наукового дослідження – спостереження, анкетування, тестування, бесіди, а також методи математичної статистики. Зазначимо, ми розробили анкету «Адаптація учнів до соціального середовища професійно-технічного навчального закладу», запитання якої створювалися з урахуванням таких вимог: не потребують моральної або соціальної оцінки якостей учнів; лаконічні, точні, зрозумілі за змістом, прості, конкретні; на з'ясування однієї характеристики спрямовано декілька запитань, які контролюють правдивість відповідей; запитання пропонуються за схемою легкі – складні – найскладніші – прості [1]. Зміст анкети відповідав певним критеріям (ціннісний, якостей особистості, по- ведінковий) та показникам соціальної адаптації. Анкета містила 25 запитань, варіанти відповідей мали певні бали. Розроблена шкала оцінювання результатів соціальної адаптації учнів: 1-16 балів – низький рівень соціальної адаптації; 17-36 балів – середній рівень соціальної адаптації; 37-50 балів – високий рівень соціальної адаптації. Четвертий критерій соціальної адаптації – самоставлення – перевіряли за допомогою тесту-опитувальни- ка самоставлення В. Століна, С. Пантилєєва [2] (шкали: самоповага, ауто- симпатія, самоінтерес, очікування позитивного ставлення від інших). Для обробки результатів застосовувалися методи статистичної обробки, а саме: ф – критерій Фішера, і – критерій Стьюдента.

Результати контрольного етапу експериментального дослідження наведені в таблицях 1, 2 в співвідношенні з показниками констатувального етапу.

Дані анкетування свідчать, що існують статистично значимі відмінності рівня виразності критеріїв учнів КГ й ЕГ на кожному з етапів дослідження.

Отже, аналізуючи ціннісний критерій (табл. 1), простежуємо, що на початку і наприкінці експерименту показники КГ за низьким рівнем статистично вищі, ніж в експериментальній групі (ф емп. = 2,25 ф кр. 0,01 на констатувальному етапі, ф емп. = 4,43 ф кр. 0,01 на контрольному етапі). Можна стверджувати, що учні КГ мають не зовсім чіткі уявлення про обрану професію як основну життєву перспективу, недостатньо сформували позитивне ставлення до громадських прав та обов'язків. Наприкінці

Таблиця 1

Зведена таблиця розподілу оцінок за групами на констатувальному (КЕ) та контрольному (КЕ1) етапах експерименту (кількість осіб, у дужках % ) за ціннісним критерієм, критерієм якостей особистості, поведінковим критерієм

Рівні | Критерії

Ціннісний | Якостей особистості | Поведінковий

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

К | К1 | Е | Е1 | К | К1 | Е | Е1 | К | К1 | Е | Е1

Низьк. | 108 (43,4) | 75 (30,1) | 85 (33,6) | 36 (14,2) | 105 (42,2) | 80 (32,1) | 55

(21,7) | 29 (11,5) | 131 (52,6) | 96 (38,6) | 110 (43,5) | 83 (32,8)

Серед. | 120 (48,2) | 143 (57,4) | 142 (56,1) | 163 (64,4) | 118 (47,4) | 138 (55,4) | 164 (64,8) | 176 (69,6) | 34 (33,7) | 106 (39,9) | 101 (42,6) | 105 (41,5)

Висок. | 21

(8,4) | 31 (12,4) | 26 (10,3) | 54 (21,3) | 26 (10,3) | 31 (12,4) | 34 (13,4) | 48 (19) | 34 (13,4) | 47 (18,9) | 42 (16,6) | 65 (25,7)

Кількісні показники шкал критерію самоставлення

№

з/п | Шкали | Початок експерименту | Кінець експерименту

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

К-сть | % | К-сть | % | К-сть | % | К-сть | %

1 | Самоповага | 8,3 | 59,3 | 9,4 | 66,8 | 9,7 | 69,3 | 13 | 92,9

2 | Аутосимпатія | 12,1 | 74,7 | 11,3 | 70,7 | 10,4 | 65 | 8,9 | 55,4

3 | Самоінтерес | 7,5 | 93,8 | 7,2 | 89,4 | 7,2 | 89,4 | 7 | 87,5

4 | Очікування позитивного ставлення інших | 7,5 | 57,3 | 8,2 | 62,7 | 8,5 | 65,4 | 11,9 | 91,2

експерименту високий рівень в ЕГ статистично вищий, ніж у КГ (ф емп. = 2,68 ф кр. 0,05).

Виявлено статистично значущі відмінності рівня виразності критерію особистісних якостей (табл. 1). На початку дослідження та наприкінці показники КГ статистично вищі (за середнім і низьким рівнем), ніж в ЕГ (ф емп. = 4,98 ф кр. 0,01 на констатувальному етапі, ф емп. = 5,74 ф кр. 0,01 на контрольному етапі). Необхідно зауважити, що кількість учнів з низьким рівнем зменшилася, але ці показники вищі, ніж в ЕГ. Це може свідчить про притаманне багатьом юнакам і дівчатам КГ небажання виявляти соціальну активність та соціальну відповідальність на високому рівні у зв'язку з неусвідомленим вибором навчального закладу та майбутньої професії, розчаруваннями у взаємовідносинах з новим соціальним середовищем, невмінням долати труднощі адаптаційного періоду тощо. Показники високого рівня виразності критерію якостей особистості статистично вищі в ЕГ (19 %), ніж у КГ (12,4 %) наприкінці експерименту (ф емп. = 2,03 ф кр. 0,05), що вказує на збільшення кількості учнів ЕГ, котрим притаманні соціальні якості щодо опанування цінностями обраної професії, громадського життя, адаптування в новому соціальному оточенні, прийняття норм і правил поведінки в ПТНЗ, участь в учнівському самоврядуванні.

При аналізові поведінкового критерію засвідчено статистично значимі відмінності в показниках груп (табл. 1). На початку експерименту показники низького рівня в КГ вищі (52,6 %), ніж в ЕГ (43,5 %) (ф емп.