Таким чином, резюмуємо, що більшість учасників ЕГ успішно проходять адаптаційний період у ПТНЗ: наполегливо опановують основи обраної професії, адекватно взаємодіють із соціальним оточенням, дотримують правил поведінки в ПТНЗ та гуртожитку, ведуть здоровий спосіб життя, беруть активну участь у діяльності учнівського самоврядування тощо. Порівнюючи відповіді на запитання на констатувальному й контрольному етапах експерименту щодо участі молоді в учнівському самоврядуванні, специфіки проведення вільного часу, отримано такі результати. Відтак, на етапі оцінювання більшість учасників ЕГ відповіли, що вони беруть активну участь в учнівському самоврядуванні, яке організовано досить цікаво і корисно (запитання анкети № 10, № 16); характеризували своє дозвілля як приємне та корисне для них самих і оточуючих людей, як активний здоровий відпочинок, до якого залучали своїх друзів, знайомих.

Відповідно до показників табл. 2, на контрольному етапі експериментального дослідження виявилися статистично значимі відмінності показників КГ та ЕГ за певними шкалами критерію самоставлення.

За шкалою «Самоповага» показники ЕГ вищі, ніж у КГ (і емп. = 6,69 і кр. 0,001). Отже, учні ЕГ, на відміну від КГ, стали впевненішими у власних силах, у своїй самоцінності, цілеспрямовані, відчувають комфорт при доречному ствердженні своїх думок, бажань і потреб, внутрішньо послідовні в переконаннях, усвідомлюють свою корисність у суспільстві.

Згідно з показниками шкали «Аутосимпатія», результати КГ вищі за ЕГ (і емп. = 3,14 і кр. 0,001), що свідчить, з одного боку, про більшу незадоволеність учасниками КГ своїм професійним вибором, занижену або завищену самооцінку, з іншого – на учнів ЕГ як осіб, упевнених у собі, котрі прагнуть реалізовувати власні здібності, ставити перед собою складні завдання та вирішувати їх.

За шкалою «Очікування позитивного ставлення від інших» показники КГ нижчі за ЕГ ( і емп. = 6,79 і кр. 0,001). Зважаючи на вищі результати за шкалою «Самоповага», учні ЕГ очікують та, зазвичай, мають позитивне ставлення від оточуючих. Зазначимо, що розвиток позитивного ставлення відбувається під впливом тих соціальних груп, з якими особа взаємодіє (сім'я, одногрупники, педагогічні працівники, представники зовнішніх соціальних інституцій).

Статистично значимих відмінностей за шкалою «Самоінтерес» між КГ та ЕГ не виявлено. Протягом дослідження показники змінювалися, але несуттєво. Ця шкала відображає ступінь близькості до власних думок і почуттів, упевненість у своїй цікавості для інших.

Отже, можемо дійти висновку, що в ЕГ значно підвищилася ефективність соціальної адаптації учнів, порівняно з КГ, що свідчить про дієвість теоретично обґрунтованих та впроваджених педагогічних умов до навчально-виховного процесу ХПТУ № 32, ХВПУБ.

Додатково для визначення рівня соціальної адаптації першокурсників на контрольному етапі проводилося повторне анкетування серед батьків, котрі були експертами. Нам важливо простежити, чи відбулася певна динаміка взаємовідносин між батьками й учнями, чи знають батьки особливості життєдіяльності своїх дітей у ПТНЗ, як, з їхньої точки зору, тривав процес соціальної адаптації юнаків і дівчат. За результатами анкетування встановлено, що 13 % опитаних батьків відчували напруженість, нервовість дитини після її вступу до ПТНЗ (при першому діагностуванні – 40 %), лише 7 % із них висловили байдужість до емоційного стану дитини; 78 % опитаних указали на гарні взаємини дітей із педагогічними працівниками (раніше – 55 %), 5 % засвідчили конфліктність цих взаємовідносин з деякими викладачами; 84 % батьків (раніше – 54 %) відзначили зацікавленість дитини в участі учнівського самоврядування, зменшилася кількість відповідей «не дуже цікаво» з 17 % до 5 %. Останнє запитання анкети для батьків: «Чи бажаєте Ви отримувати соціально-педагогічну допомогу з проблеми соціальної адаптації Вашої дитини?» було замінено на запитання: «Чи сприяла надана Вам соціально-педагогічна допомога поліпшенню взаємовідносин з Вашою дитиною?», на яке 84 % батьків дали позитивні відповіді.

З метою перевірки результатів дослідження повторно використовувалася бесіда з педагогічними працівниками. Питання бесіди спрямовані на діагностування готовності педагогічних працівників до взаємодії з різноманітними соціальними інституціями з метою створення умов для успішної соціальної адаптації учнів у навчальному закладі, до організації активу педагогічного колективу, активної підтримки діяльності учнівського самоврядування в ПТНЗ тощо. Кількість опитуваних ЕГ – 17 осіб, КГ – 22, що пов'язано з різною кількістю навчальних груп, задіяних в експерименті. Результати проведеної бесіди наведені в таблиці 3. К1 – контрольна група на початку експерименту Е1 – експериментальна група на початку експерименту К2 – контрольна група наприкінці експерименту Е2 – експериментальна група наприкінці експерименту

Таблиця 3

Рівні | К1 | Е1 | К2 | Е2

Бали | % | Бали | % | Бали | % | Бали | %

Високий | 4 | 18,2 | 6 | 31,6 | 8 | 36,4 | 13 | 68,4

Середній | 11 | 50 | 9 | 47,4 | 11 | 50 | 6 | 31,6

Низький | 7 | 31,8 | 3 | 21 | 3 | 13,4 | 0 | 0

Отже, дані таблиці