засвідчують, що в КГ до експерименту показники дещо нижчі за ЕГ, що вказує на більшу зацікавленість педагогічних працівників ЕГ у проведенні експерименту, готовність сприяти ефективній соціальній адаптації учнів. На контрольному етапі дослідження зафіксовано значне збільшення показників високого та середнього рівнів в ЕГ (відповідно – 68,4%; 31,6 %) та нівелювання низького, що свідчить про ефективність упроваджених педагогічних умов соціальної адаптації учнів.
Таким чином, за допомогою повторного діагностування рівня соціальної адаптації учнів ПТНЗ через анкетування та тестування, бесіду з педагогічними працівниками й анкетування батьків учнів у процесі контрольного етапу експерименту вдалося підтвердити ефективність теоретично розроблених і впроваджених педагогічних умов – соціально-педагогічного забезпечення професійної готовності педагогічного колективу до вирішення завдань соціальної адаптації учнів ПТНЗ; сприяння самоактивізації першокурсників – неформальних лідерів для виховного впливу однолітків на соціальну адаптацію учнів ПТНЗ; організації спрямованості учнівського самоврядування на вирішення проблем соціальної адаптації першокурсників.
Перспективами подальших розвідок у цьому напрямі є аналіз пропозицій педагогічним працівникам ПТНЗ щодо створення сприятливого для адаптації учнів соціального середовища.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Харченко С. Я. Соціально-педагогічні технології : навч.-метод. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / С. Я. Харченко, Н. П. Краснова, А. П. Харченко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 552 с.
Грищук О. П. Оптимізація самоставлення особистості в умовах учбової діяльності / О. П. Грищук // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – С. 19-25.
Надійшла до редколегії 04.12.2009 р.
