Питання професійної підготовки соціальних педагогів розглянуто в працях К. В. Бакланова, Л. В. Бондаря, Р. Х. Вайноли, Ю. М. Галагузової, О. І. Гури, О. Я. Межрицького, Л. І. Міщик, О. І. Москалюк, С. Ю. Пащенко, О. В. Пономаренко, З. З. Фалинської. Так, у працях К. В. Бакланова, Р. Х. Вайноли, О. В. Пономаренко, Л. І. Міщик наведено моделі професійної підготовки соціального педагога з урахуванням етапів підготовки та визначенням її основних компонентів. К. В. Бакланов розробив модель, котра містить три основні рівні професійного розвитку, які проходить соціальний педагог у процесі підготовки і самовдосконалення: перший – відповідає періоду професійної підготовки – це рівень формування основ опанування майбутньої професії; другий – відповідає закінченню професійної підготовки і опануванню системи професійних знань, умінь та навичок, які становлять професійну компетентність фахівця; третій – це рівень, який характеризує сформованого професіонала, котрий має досвід професійної діяльності і професійну духовність як гармонію загальнолюдських, професійних і особистісних ідеалів [1]. Вважаємо, що зазначені автором рівні підготовки важливі в процесі формування готовності соціальних педагогів до роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Р. Х. Вайнола описує модель професійної підготовки соціального педагога в контексті його особистісного розвитку та в процесі здійснення професійної діяльності [2]. Автор приділяє увагу особистісним якостям соціального педагога, розглядаючи їх як основу професійної підготовки майбутнього спеціаліста. З урахуванням цього ми виокремлюємо основні якості соціального педагога, необхідні в процесі роботи з обдарованими учнями, такі як: емпатія, доброзичливість, чесність, делікатність, цілеспрямованість, конкретність, комунікабельність, прагнення до самовдосконалення та творчості, винахідливість.

З. З. Фалинська розглядає професійну підготовку соціальних педагогів через процес формування фахівця нового типу, здатного швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві, компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми в усіх типах та видах навчально-виховних установ і закладів соціальної роботи, на всіх рівнях управління [6]. З урахуванням зазначеного визначення в процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з обдарованими учнями виокремимо такі необхідні вміння спеціаліста, як: організаційні, комунікативні, творчі, аналітичні, прогностичні. Так, О. І. Гура вважає, що професійні комунікативні якості соціального педагога є базовими, інтегративними характеристиками, які визначають продуктивність реалізації всіх функцій професійної діяльності соціального педагога [4]. Отже, формування професійних умінь та особистісних якостей соціального педагога є необхідною складовою в процесі його підготовки.

Ю. М. Галагузова, Г. В. Сорвачова, Г. М. Штинова здійснили аналіз практичної підготовки соціального педагога та визначили такі необхідні вміння соціального педагога в цьому процесі, як: комунікативні, організаторські, діагностичні, проектувальні, дидактичні, аналітичні [3]. Вважаємо за необхідне підкреслити важливість зазначених умінь у роботі з обдарованими учнями. Так, комунікативні вміння допомагають соціальному педагогові встановити контакт з дитиною, знайти спільну мову, визначити коло її інтересів і захоплень, а також труднощі, які виникають у дитини під час спілкування. Організаторські вміння соціальний педагог реалізує вже під час планування своєї діяльності, організації занять з учнями, вчителями, батьками. Діагностичні вміння під час роботи з обдарованими учнями використовуються соціальним педагогом з метою визначення проблем адаптації дитини в шкільному середовищі, особливостей спілкування дитини з батьками та вчителями, а також однолітками. Окрім цього, вищенаведені вміння необхідні соціальному педагогові на кожному з етапів власної діяльності. Проектувальні вміння соціальний педагог реалізує в соціально-педагогічних ситуаціях, під час створення соціально-педагогічної технології з метою планування подальшої діяльності з обдарованими учнями. Окрім зазначених умінь, соціальний педагог повинен набути дидактичні вміння з метою забезпечення успішності виконання соціально-педагогічних завдань у процесі організації соціально-педагогічної діяльності (наприклад, виконання вправ з метою зниження рівня тривожності дитини під час уроку та спілкування з учителями). Аналітичні вміння соціальний педагог застосовує з метою аналізу й оцінки результатів власної діяльності з питань організації роботи з обдарованими учнями. Зазначимо, що важливим етапом для формування перелічених умінь є період проходження практики в загальноосвітніх закладах. Ю. Мельник, С. Шаргородська розглядають модель професійної діяльності соціального педагога. Автори визначають 4 види спрямованості діяльності соціального педагога – на себе, дітей, дорослих, процес і визначають професійні знання, професійні вміння та професійно важливі риси, згідно з цією спрямованістю [5]. Зазначена модель професійної діяльності педагога може бути основою підготовки майбутнього спеціаліста до організації соціально-педагогічної діяльності з обдарованими учнями. Беручи за основу вищезазначені складники професійної діяльності, наведемо модель діяльності соціального педагога з обдарованими учнями, яка складається з таких компонентів:

професійні й етичні стандарти діяльності соціального педагога з обдарованими учнями (здатність забезпечувати посередництво між особистістю дитини, її сім'єю, суспільством, державними установами, вміло виконувати роль посередника між обдарованим учнем та його оточенням, впливати на формування толерантного спілкування, стосунки між учнями з метою зменшення конфліктних ситуацій,