організація кадрової роботи, постійне навчання працівників, заохочення їх до службової кар'єри, реалізація єдиної державної політики з питань державної служби, організаційне забезпечення роботи атеста- ційної комісії та контроль щодо проведення атестації в підрозділах архіву;

діловодне забезпечення архіву.

Науково-методична функція архіву передбачає реалізацію таких основних завдань:

координація науково-дослідницької та методичної роботи в галузі архівознавства і документознавства;

упровадження в практику роботи архівних установ результатів наукових досліджень, методичних розробок, передового досвіду архівної справи, організаційно-методичне забезпечення планування архівної справи області;

організація роботи колегії державного архіву області та науково-методичної ради;

проведення науково-методичної роботи (зокрема в галузі архівознавства й археографії);

впровадження в практику роботи архівних установ досягнень науки, техніки, передового досвіду, методичних розробок. Комунікативна функція архіву передбачає реалізацію таких основних

завдань:

організація всебічного використання документів НАФ через виставки, проведення лекцій, екскурсій;

забезпечення видачі архівних довідок, копій документів, а також упровадження інших засобів використання архівних документів для захисту законних прав та інтересів громадян;

забезпечення доступу користувачів до соціально значущої ретроспективної документованої інформації;

взаємодія архіву зі спорідненими соціально-комунікаційними структурами (бібліотеки, музеї);

інтеграція архіву до сучасного соціально-комунікаційного середовища. Функція документальної пам'яті [2] архіву передбачає реалізацію таких

основних завдань:

забезпечення постійного зберігання та схоронності документів НАФ, що утворилися в процесі діяльності існуючих і тих державних органів, установ, підприємств та організацій, що діяли раніше на сучасній території області;

організування приймання документів НАФ на постійне зберігання до державного архіву;

контроль за технічним станом документів фонду користування в процесі його виготовлення й зберігання;

консерваційно-профілактична обробка документів НАФ;

здійснення реставрації і ремонту, брошурування і обробки справ;

проведення дезінфекції і дезінсекції документів;

здійснення роботи з виготовлення цифрових копій документів, унікальних документальних пам'яток та особливо цінних документів з метою створення фонду користування.

Інформаційно-документальна функція архіву передбачає реалізацію таких основних завдань:

ведення державного обліку документів НАФ, зокрема особливо цінних документів та унікальних пам'яток, їх страхового фонду та фонду користування;

зберігання облікових документів, здійснення контролю за збереженістю, обліком та використанням облікової документації в державних архівних установах, у інших власників документів НАФ в області;

організація роботи зі створення інформаційно-пошукових систем до документів архіву, зокрема через упровадження автоматизованих технологій;

підготовка збірників документів, путівників, покажчиків тощо. Освітня функція архіву передбачає реалізацію таких основних завдань:

організація підвищення кваліфікації працівників державного архіву області, державних та інших місцевих установ;

база виробничої і переддипломної практики студентів вищих навчальних закладів міста й області, України в цілому.

У сучасному соціально-комунікаційному середовищі можна поступово, з певною мірою обережності, але все ж таки констатувати факт трансформації архівів у центри аналізу ретроспективної інформації, особливо соціально значущої. Процес трансформації функцій архіву до високоор- ганізованих та технічно оснащених інформаційних центрів, діяльність яких би повністю задовольняла потреби суспільства в соціально значущій ретроспективній документальній інформації, через автоматизовані процеси збору, накопичення, зберігання та обробки архівних документів. Такі інтегровані інформаційні центри мали б непересічні можливості для використання на арені досліджень якнайбільшого комплексу наявних архівних документів [8, с. 148]. Трансформація функцій архіву має відбуватися в напрямі створення на їх базі ефективних інформаційних служб та дослідних установ [8, с. 161] із максимально налагодженою взаємодією із суспільством, юридичними та фізичними особами й обміну інформацією між іншими підсистемами соціальної комунікації. Але, звичайно, цілком зрозумілим є факт, що цей поступ уперед можливий лише (і завдяки) фінансовим інвестиціям означеного важливого напряму соціально-комунікаційного розвитку на державному рівні.

Постає необхідність розроблення та втілення в життя концепції взаємодії на державному рівні між органами державної влади, місцевого самоврядування, засобами масової комунікації, бібліотеками, архівами, музеями та громадськістю. Певною мірою вирішити цю нагальну проблему покликана Концепція проекту Закону України «Про основні засади державної комунікативної політики», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 13 січня 2010 року [7]. Але, на жаль, у ній не згадуються важливі соціально-комунікаційні структури – бібліотеки, архіви, музеї, які нині виконують функції, без яких складно уявити стратегічний розвиток державної комунікативної політики нашої держави.

В епоху глобалізації та інформатизації важливого значення набувають процеси електронної комунікації в архівній сфері, що впливають на трансформаційні процеси функціонування архіву в сучасному соціально-комунікаційному середовищі. Електронна комунікація базується на супутниковому радіозв'язку, мікроелектронній та комп'ютерній техніці, оптичних засобах запису. На сьогоднішній день важливим завданням є створення на внутрішньосистемному та зовнішньосистемному рівнях взаємодії галузевої інформаційно-комунікаційної та інформаційно-аналітичної системи архівів України. Державною програмою розвитку архівної справи на 2006-2010 роки [6] передбачено створення галузевої інформаційної системи. На офіційному веб-сайті Державного комітету архівів України (Держкомархів України) [1] розміщена презентація начальника відділу інформаційних технологій (ІТ) Ю. І. Забенько «Побудова галузевої інформаційної системи» [3]. Ця галузева інформаційна система, згідно зі своєю метою створення та подальшої перспективи діяльності, передбачає:

запровадження сучасних захищених інформаційних систем у кожній установі галузі;

побудову об'єднаної інформаційно-комунікаційної системи;

впровадження технологій та обладнання для поцифрування й надійного зберігання інформації;

створення галузевої інформаційно-пошукової системи [3]. Галузева інформаційна система розрахована на внутрішньосистемний

рівень взаємодії архівних установ України. У процесі трансформацій функцій архівів достатньо актуальною є розробка електронної Інформаційно- комунікаційної системи з робочою назвою «Україна архівна: сучасний соціально-комунікаційний вимір», яка б надавала можливість on-line комунікації між архівістами, ученими-гуманітаріями, громадськістю, представниками засобів масової комунікації та ін. Наразі є нагальною необхідність вироблення