УДК 37.013.42

А. П. АНЩЕНКО

СФОРМОВАНІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Викладено актуальність формування сукупності соціальних якостей (соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність) для підвищення ефективності процесу соціалізації старшокласників.

Ключові слова: соціальні якості, старшокласники, соціалізація.

Изложена актуальность формирования совокупности социальных качеств (социальная активность, социальная

ответственность, толерантность) для повышения эффективности процесса социализации старшеклассников.

Ключевые слова: социальные качества, старшеклассники, социализация.

This article sets out the relevance of the formation of aggregate social qualities (social activity, social responsibility, tolerance) to improve the process of socialization of high school students.

Key words: social skills, senior pupils, socialization.

Із середини XX ст. людство вступило в якісно новий період свого розвитку, а саме: формування культури інформаційної доби. Як зазначає засновник і перший президент Римського клубу А. Печчєї, у вирішенні будь- яких проблем людині завжди доведеться зважати на «зовнішні межі» планети, «внутрішні межі» самої людини, отриману нею культурну спадщину, яку вона зобов'язана передати тим, хто прийде після неї, зі світовою спільнотою, яку вона повинна побудувати, екосередовищем, яке вона має захистити за будь-яку ціну, і, зрештою, складною і комплексною виробничою системою, реорганізацію якої їй необхідно розпочати [2]. За вітчизняним законодавством, інформаційне суспільство – це орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на сприяння суспільному та особистісному розвиткові середовище, де кожен може створювати, накопичувати, користуватися, обмінюватися інформацією та знаннями.

Якості особистості досліджували І. Андрєєва, Б. Кайгородов, А. Макаренко, В. Оржеховська, А. Погодіна, С. Савченко, В. Сухомлинський, Д. Шеффер. Але формування сукупності соціальних якостей у старшокласників для ефективного процесу їхньої соціалізації вивчено недостатньо.

Метою статті є визначення сукупності соціальних якостей старшокласників, що вливають на підвищення ефективності процесу їхньої соціалізації.

У педагогіці під результатом виховання розуміють позитивну динаміку сформованості якостей особистості [3]. Сформованість таких соціальних якостей старшокласників, як: соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність забезпечують здатність старшокласників ефективно соціалізуватися в соціумі. Тому динаміку сформованості соціальних якостей можна визначити як критерій ефективності соціалізації старшокласників.

Розглядаючи структуру та набір соціально-психологічних якостей, дослідники об'єднують їх у чотири групи: 1) ті, що забезпечують розвиток і використання соціальних здібностей (соціальної перцепції, уяви, інтелекту, характеристик міжособистісного оцінювання); 2) ті, що формуються у взаємодії членів і в результаті її соціального впливу; 3) ті, що пов'язані з соціальною поведінкою і позицією особи (активність, відповідальність, схильність до допомоги, співпраці), що є загальнішими; 4) ті, що пов'язані із загальнопсихологічними і соціально-психологічними властивостями (схильність до авторитарного або демократичного способу дії і мислення, до догматичного або відкритого ставлення до проблем та ін.) [9]. На наш погляд, для ефективного процесу соціалізації важливою є така сукупність соціальних якостей: активність, відповідальність, схильність до допомоги, співпраці, що належать до третьої групи соціально-психологічних якостей. Сформованість саме цієї сукупності якостей забезпечить ефективний процес соціалізації старшокласників, що є метою нашого дослідження.

Вважаємо за необхідне зупинитися на визначенні ефективності та результативності процесу соціалізації. «У педагогіці традиційно під результатом виховання розуміють позитивні зміни, що відбуваються в особистості вихованців під впливом вихователя» [3, с. 204]. Результатом соціалізації є соціалізованість, тобто наявність соціальних якостей, соціальних цінностей та соціальної поведінки особистості. Слід зазначити, поки що науковцями остаточно не визначено, за якими показниками, критеріями, параметрами оцінювати результати виховання взагалі та соціалізації зокрема. Критерії успішної соціалізації визначаються відповідно до поставленої мети. Метою формування сукупності соціальних якостей у старшокласників є підвищення ефективності процесу їхньої соціалізації в соціумі, оскільки соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність сприяють соціальній динаміці старшокласників, збагаченню соціального досвіду. Саме ці якості є ознакою соціалізованості як результату соціалізації старшокласників.

Розглянемо детальніше кожну із зазначеної сукупності соціальних якостей. Насамперед, розпочнемо з соціальної активності. У словниках наводиться загальновживане визначення «активного» як діяльного, енергійного, того, що розвивається, сукупність форм людської діяльності, свідомо орієнтованої на рішення завдань, що постають перед суспільством, класом, соціальною групою в даний історичний період. У фізіологічному сенсі поняття «активності» традиційно розглядається як: загальна характеристика живих істот, їхня власна динаміка, джерело, найважливіша якість особистості, здатність змінювати навколишню дійсність відповідно до власних потреб, поглядів, цілей, внутрішня готовність до дії, активна самодіяльність, спрямована на перетворення різних сфер діяльності і самих суб'єктів. Якими б не були сприятливими умови соціалізації, її результати залежать від активності самої особистості [4]. «Чим вищий рівень соціальної активності, чим більший заряд соціальної енергії вона в собі концентрує, чим більше людей таку енергію виявляє, спрямовує в єдине русло, тим успішніше розвивається суспільство, зацікавлене в постійному зростанні соціальної активності» [8, с. 29]. Соціальна активність має такі складові: мету або цілеспрямованість, мотивацію, засоби і прийоми, за допомогою яких здійснюється діяльність, а також усвідомленість та емоції, ініціативність. Говорячи про мету, мають на увазі, що будь-яка діяльність здійснюється для чогось й визначається мотивацією суб'єкта діяльності. Фахівці виділяють деякі загальні ознаки соціальної активності особистості: форми діяльності, що свідчить про сутнісну єдність розуміння активності й діяльності; діяльність, до якої в людини виникає власне внутрішнє ставлення, в якій відбився індивідуальний досвід людини; форми самовираження, самоствердження людини, з одного боку, й про людину, як про продукт активної та ініціативної взаємодії з навколишнім соціальним середовищем – з іншого; діяльність, спрямована на перетворення навколишнього