світу; якості особистості, особистісні утворення, що виявляються у внутрішній готовності до цілеспрямованої взаємодії із середовищем, до самодіяльності, що базується на потребах та інтересах особистості, яка характеризується прагненням і бажанням діяти, цілеспрямованістю й наполегливістю, енергійністю й ініціативою. Таким чином, соціальна активність старшокласників – це здатність до цілеспрямованої взаємодії з оточуючим середовищем для вирішення особистісних та суспільних завдань.
Формування соціальної активності відбувається через проведення соціально-педагогічних тренінгів, практичних занять, бесід.
Проаналізуємо поняття «соціальна відповідальність», що визначається суспільним характером громадської поведінки і відображає взаємозв'язок людини і суспільства. Серед педагогічних теорій відповідальності особливе місце посідає теорія відповідальності А. Макаренка. Педагог справедливо вважав, що першоначалом авторитету людини – відповідальність, яка є найважливішим людським атрибутом [7]. В. Сухомлинський трактував відповідальність як особистісну, персональну проблему, що характеризує здатність особистості самостійно формулювати моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і здійснювати самооцінку та самоконтроль. Людина повинна відповідати передусім перед своєю совістю. До того ж відповідальність істотно розширює сферу втручання в навколишній світ, при цьому стверджується ідея особистої відповідальності. Соціальну відповідальність підростаючої особистості, її готовність до виконання функції громадянина, працівника, сім'янина необхідно розглядати через призму їхнього ставлення до навчання, спілкування, способу життя, дотримання морально-правових норм. Покладаючи на людину відповідальність, стверджував В.Сухомлинський, суспільство сподівається, що таким чином воно виховує її в необхідному напрямі, підкреслюючи, що свідомість відповідальності контролює поведінку людини, узгоджує особистісні й громадські інтереси, якщо між ними виникають суперечності. «Справжня суть відповідальності полягає не в природі окремої людини, а у взаєминах її з суспільством» [10, с. 120]. Необхідність відповідати за свої вчинки та дії є обов'язком особистості. З педагогічної точки зору «соціальна відповідальність – якість особистості, що виявляється в різних формах контролю особистості своєї діяльності, що відображає соціальне, морально-правове ставлення до суспільства, ознаками якого є виконання прийнятих у суспільстві моральних і правових норм та правил, виконання свого обов'язку, готовність відповідати за свої вчинки» [6, с. 229]. З позиції соціальної політики, соціальної роботи соціальна відповідальність – це ступінь відповідності дій соціальних суб'єктів взаємним вимогам та історично конкретним соціальним нормам, загальним інтересам [5, с. 71]. В. Оржеховська зазначає, що для формування соціальної відповідальності в усіх сферах життєдіяльності учнів необхідно використовувати і школу, і весь спектр позашкільного впливу. «Соціальна відповідальність учнів – це якість, що характеризує соціальну типовість особистості, її схильність дотримувати у своїй поведінці загальновизнаних у цьому суспільстві соціальних норм, здатність обрати певну поведінку, самостійно формулювати моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання, здійснювати самооцінювання, самоконтроль, бути готовим відповідати за свої дії» [8, с. 31]. Ми погоджуємося з вищезазначеним розумінням вибору: соціальна відповідальність є важливою якістю особистості для обрання певної поведінки, обов'язку, як суспільства перед особистістю, так і особистості перед суспільством.
Соціальна відповідальність старшокласників – це процес взаємного впливу особистості і соціуму з формування (розвитку) обов'язку, законослухняності, виконання моральних норм; це морально-правове ставлення особистості, що дозволяє співвідносити вчинки особистості з нормами та законами суспільства.
Основними формами реалізації при формуванні соціальної відповідальності є бесіди, лекції, факультативи.
Актуальним є визначення поняття толерантності, що означає здатність людини до співтовариства, можливість чути і поважати думку інших, нево- роже сприймати іншу, відмінну від своєї, думку. У Декларації принципів толерантності, прийнятої Генеральною Конференцією ЮНЕСКО в 1995 р., поняття толерантності визначено як: пошана, ухвалення і правильне розуміння різноманіття культур світу, форм самовираження і прояву людської індивідуальності, відмова від догматизму, від абсолютизації істини і ствердження норм, установлених у міжнародно-правових актах у сфері прав людини. «Толерантність – не поступка, поблажливість або потурання, перш за все, активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Толерантність – привілей сильних і розумних, таких, що не сумніваються у своїх здібностях рухатися до істини через діалог і різноманітність думок» [1, с. 138]. Толерантність – стосунки людей на основі взаємної терпимості, поваги, визнання права людини бути несхожим на інших людей, це шлях до самозбереження та розвитку всього людства. Формування в процесі соціалізації толерантності як якості особистості людини відбувається впродовж усього життя. Ми погоджуємося з А. Погодіною, яка зазначає, що поняття «толерантність», хоча і ототожнюється в більшості джерел з поняттям «терпіння», проте, воно має яскравішу активну спрямованість. Толерантність – не пасивне, неприродне підкорення думці, поглядам і діям інших; не покірне терпіння, а активна етична позиція і психологічна готовність до терпимості в ім'я взаєморозуміння між етносами, соціальними групами, в ім'я позитивної взаємодії з людьми іншого культурного, національного, релігійного або соціального середовища [11]. Старшокласники – представники шкільного колективу, який за своїм складом найчастіше є багатонаціональним. Це потребує формування поваги до національної культури, мови і в цілому до людини. Завдання школи – сформувати в учнів повагу до честі і гідності кожної людини, кожного народу.
Зважаючи на вищезазначене, вважаємо, що толерантність старшокласника – це ставлення, основане на оптимізмі, терпимості, доброті та повазі заради позитивної взаємодії. Розглянемо детальніше показники досліджуваних соціальних якостей старшокласників.
Показниками соціальної активності є: участь у соціальній діяльності, цілеспрямованість, мотивація, ініціативність.
Показники соціальної відповідальності: контроль над своєю поведінкою, виконання прийнятих норм та правил, усвідомлення обов'язку, готовність відповідати за свої вчинки.
Показниками толерантності є: оптимістичне,