терпиме ставлення до навколишнього світу, повага, сприйняття інших культур, форм самовираження та прояву індивідуальності людини, відмова від догматизму.
На основі показників ми визначились з рівнями сформованості соціальних якостей старшокласників – це критичний, допустимий, оптимальний. Оскільки процес соціалізації виявляється в постійній послідовній безперервній зміні та розвиткові особистості, тому і показники відображають цей безперервний процес. Необхідно зазначити, що показники цих критеріїв не є оціночно-прогностичними й указують на початок відліку для подальшого оцінювання соціально-педагогічних перспектив та можливостей, пов'язаних з безперервним ефективним процесом соціалізації [3].
Визначимо рівні сукупності соціальних якостей старшокласників.
Оптимальний рівень соціальної активності – активно та постійно бере участь в організації та проведенні шкільних і позашкільних заходів; завжди виявляє ініціативу у волонтерській діяльності; вміє приєднуватися до нових соціальних груп, виявляє стійкий інтерес до громадської роботи, активно самовдосконалюється, виявляє цілеспрямованість у досягненні мети, має високу мотивацію до громадської діяльності, бере участь у шкільному самоврядуванні.
Допустимий рівень соціальної активності – час від часу бере участь в організації та проведенні шкільних та позашкільних заходів; інколи виявляє ініціативу у волонтерській діяльності, якщо нові види діяльності приваблюють; вміє приєднуватися до нових соціальних груп, виявляє вибірковий інтерес до громадської роботи, активно самовдосконалюється, сформована життєва мета, іноді бере участь у шкільному самоврядуванні.
Критичний рівень соціальної активності – не бере участі в організації та проведенні шкільних та позашкільних заходів; не виявляє ініціативи у волонтерській діяльності; не вміє приєднуватися до нових соціальних груп, не виявляє інтересу до громадської роботи, задовольняється роллю виконавця; виявляє цілеспрямованість у досягненні мети; діяльність спрямована на задоволення власних потреб, не долучається до активного життя школи.
Визначимо рівні сформованості в старшокласників соціальної відповідальності.
Оптимальний рівень соціальної відповідальності – усвідомлює відповідальність за власні вчинки та дії, за доручену справу, наявне почуття взаємодії, відповідальності перед колективом, сумлінно виконує свої обов'язки та зобов'язання контролює свою поведінку, усвідомлює необхідність дотримання законів та морально-правових норм, усвідомлює обов'язок, орієнтований на співробітництво.
Допустимий рівень соціальної відповідальності – усвідомлює відповідальність за власні вчинки та дії, за доручену справу, наявне почуття взаємодії, відповідальності перед колективом, але свої обов'язки, зобов'язання виконує не завжди; усвідомлює необхідність дотримання дисципліни, законів та морально-правових норм, усвідомлює обов'язок, інколи не доводить розпочату справу до кінця.
Критичний рівень соціальної відповідальності – не усвідомлює відповідальності за власні вчинки та дії, за доручену справу; недбало виконує свої обов'язки; не звертає уваги на пропозиції однокласників; не доводить справу до кінця; в процесі діяльності не бере на себе відповідальність за її результати; відсутня здатність самостійно формулювати власні моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання; виявляє підвищену конфліктність; має правопорушення.
Визначимо рівні сформованості в старшокласників толерантності.
Оптимальний рівень толерантності – виявляє повагу, готовність надати допомогу та підтримку, терпимість до однолітків та однокласників доброзичливість; сприймає інші культури, з чуткістю та повагою ставиться до оточуючих і оточуючого світу, конфліктні ситуації вирішує через співпрацю та компроміс; наявна емоційна стабільність; відсутні стереотипи; прихильник діалогу, співробітництва.
Допустимий рівень толерантності – виявляє конструктивну взаємодію в практичній діяльності, готовність до взаємодії в різних соціальних та міжетнічних ситуаціях; надає пріоритет дружнім відносинам; інколи виявляє нетерпимість; має деякі стереотипи.
Критичний рівень толерантності – виявляє агресивність у конфліктних ситуаціях, стереотипне сприйняття ситуації, ворожість; наявна відсутність дружніх стосунків з людьми інших поглядів, національності, віросповідання; зверхньо ставиться до представників інших культур та толерантних людей.
Розглянувши сукупність соціальних якостей старшокласників, необхідних для підвищення ефективності процесу їхньої соціалізації, необхідно підсумувати: соціальна активність – це здатність до цілеспрямованої взаємодії з оточуючим середовищем для взаємовигідних соціальних відносин; соціальна відповідальність є здатністю соціального суб'єкта турбуватися про наслідки власного впливу на соціальне середовище та морально- правове ставлення до соціального оточення; толерантність – соціальні взаємовідносини, основані на соціальному оптимізмі, терпимості, доброті та повазі заради позитивної соціальної взаємодії.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Андреенкова Н. В. Проблема социализации личности / Н. В. Андреенкова // Социальные исследования. – М., 1970. – Вып. 3. – С. 138.
Аурелио Печчеи. Человеческие качества [Электронный ресурс] / Печчеи Аурелио. – Режим доступа: www.psychology.ru/lomonosov/tesises/ek.htm – 11к – Загл. с экрана.
Воспитательная деятельность педагога : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / [И. А. Колесникова, Н. М. Борытко, Д. С. Поляков, Н. Л. Селиванова] ; под общ. ред. В. А. Сластенина, И. А. Колесниковой. – 3-е изд., стер. – М. : Академия, 2007. – 336 с. – (Профессионализм педагога).
Глоссарий.ги: Социальная активность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?R1dRu.ogr;tg9!koxygt.o9 – 22к/ – Загл. с экрана.
Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота : термінол.- понятійний слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк.. – К : МАУП, 2005. – 560 с.
Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : Academia, 2000. – 176 с.
Макаренко А. С. Воспитание гражданина / А. С. Макаренко. – М. : Просвещение, 1988. – 304 с.
Оржеховська В. М. Формування соціальної відповідальності учнів у сучасній школі/ В. М. Оржеховська// Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 29.
Социально-психологические качества личности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://vuzlib.net/beta3/html/l/20322f20396/. – Загл. с экрана.
Сухомлинский В. А. Родительская педагогика / В. А. Сухомлинский / В. А. Сухомлинский. – Новосибирск: Зап.-сиб. кн. изд-во,