Реферат на тему:

Стратегічний та робочий план конкретних соціологічних досліджень

Соціологічне дослідження починається з розробки програми і плану аналізу об'єкта. Від ступеня наукової обгрунтованості та рівня організаційно-технічного оформлення цих документів значною мірою залежить результативність соціологічного дослідження. Програма являє собою теоретичну основу соціологічних процедур дослідження, що здійснюється — збору, обробки і аналізу інформації, яка необхідна для обгрунтування теоретичних висновків і практичних рекомендацій.

Структура аналізу визначається програмою соціологічного дослідження. Структура повинна, по-перше, забезпечити переклад вихідних положень соціологічної науки на всіх її рівнях на мову операціональних визначень і процедур досліджень; по-друге, намітити шляхи узагальнення емпіричних даних.

Програма дослідження — це опис логіки і методів аналізу об'єкта відповідно до завдань, що розв'язуються. Програма являє собою теоретичний документ, який відповідає ряду необхідних вимог і всі частини якого зв'язані в єдине ціле.

Доля всього соціологічного дослідження в цілому, значимість його теоретичних і практичних результатів у значній мірі залежать від його теоретичного обгрунтування, теоретичного рівня розробки його програми, вдалого обрання системи емпіричних показників і робочих гіпотез. Погано обгрунтоване з теоретичної точки зору соціологічне дослідження призводить до незначних теоретичних висновків, неефективних практичних рекомендацій і часто не виправдовує тих коштів, що пішли на його проведення.

Спрямовуючий вплив вихідних теоретичних положень у соціологічному дослідженні проявляється у постановці цілей і завдань дослідження, а також у виборі методів і процедур по збиранню та обробці інформації. Логіку підготовки і проведення соціологічного дослідження можна зобразити таким чином.

Мета дослідження — пізнання соціологом властивостей, зв'язків і відношень обраного об'єкта; соціолог при цьому має деяку інформацію про сутність даного об'єкта. До складу цієї інформації входять, по-перше, ті чи інші уявлення про зовнішні ознаки соціального об'єкта, по-друге, теоретичні знання, поняття, моделі, що стосуються цього об'єкта. Побудовані на них результати теоретичного аналізу проблеми у "чистому вигляді" дозволяють висунути ті чи інші гіпотези і на їх підставі визначити процедури і методи дослідження, виділити його предмет. Інформація про обраний об'єкт, яку отримали в результаті спостереження і експерименту, являє собою наступну, більш високу ступінь проникнення в його сутність, подальшу конкретизацію знань про цей об'єкт. На грунті цих знань здійснюється розробка практичних рекомендацій, які спрямовані на удосконалення системи управління соціальним об'єктом, з'являються нові поняття та теорії.

Мета соціологічного дослідження визначає його орієнтацію — теоретичну чи прикладну, від якої залежить уся логіка його проведення. Програма дослідження повинна чітко відповідати на питання: розв'язанням якої проблеми і на отримання якого результату орієнтується дане дослідження.

Логіка соціологічного дослідження обумовлена змістом проблеми, яка задається центральним питанням. У теоретично зорієнтованому дослідженні перш за все вирішуються теоретичні (основні), а потім практичні (неосновні) завдання. У прикладному дослідженні практичні завдання є основними, а теоретичні — неосновними.

Основні завдання відповідають меті дослідження. Неосновні ставляться для підготовки майбутніх досліджень, розв'язання методичних питань, підготовки додаткових гіпотез, які не зв'язані безпосередньо з даною темою тощо.

При теоретичній чи практичній орієнтації конкретного соціологічного дослідження неосновні завдання доцільно вирішувати на матеріалі, який отриманий для пошуку відповіді на центральне питання, аналізуючи ті ж самі дані, але під іншим кутом зору. Можливо, що неосновні завдання повністю розв'язані не будуть. Але вони можуть допомогти при постановці проблеми для підготовки нового дослідження.

Об'єкт соціологічного дослідження — це діяльність людей, які мають визначений соціальний статус, умови, при яких ця діяльність здійснюється, і продукти цієї діяльності.

Об'єкт соціологічного дослідження має відповідати досить широкому колу вимог: по-перше, характеризуватися чітким означенням явища за такими параметрами, як професійна належність, просторові межі (країна, регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, політична, побутова тощо); по-друге, визначеним часовим обмеженням; по-третє, можливістю кількісних обмежень.

Крім об'єкта необхідно обрати і одиницю спостереження. Одиницею спостереження в соціології називають той елемент сукупності, що досліджується, у відношенні якого безпосередньо проводиться збір соціальної інформації. При цьому важливо відрізняти одиницю спостереження, про яку збирається інформація (одиниця аналізу), від одиниці спостереження, з якої збирають інформацію (одиниця збору). Одне й те ж соціологічне дослідження може включати різні за своїм характером одиниці спостереження.

Виділення об'єктивних ознак одиниць спостереження з наступним їх сортуванням називається типологізацією. При цьому ознаки, що досліджуються, поділяються на суттєві і несуттєві з виділенням якісних і кількісних боків явища.

До кількісних ознак належать такі, варіанти яких відрізняються один від одного визначеною величиною.

До якісних ознак належать такі, які дозволяють розрізняти одиниці спостереження за змістом.

Якісні ознаки відбивають невід'ємні властивості предмету дослідження. Коли мова йде про набір рядоположених якісних ознак, їх називають атрибутивними. У тих випадках, коли варіанти протилежні за значенням (чоловік-жінка тощо), ознаки називають альтернативними.

Предметом дослідження прийнято вважати ту з сторін об'єкта, яка безпосередньо вивчається. Одному й тому ж об'єкту може відповідати кілька різних предметів дослідження, кожний з яких визначається тим, яку саме сторону об'єкта він відбиває, з якою метою, а головне — для розв'язання якої проблеми обирається предмет дослідження.

Об'єкт і предмет соціологічного дослідження збігаються, коли перед дослідником стоїть завдання пізнання всієї сукупності емпіричних закономірностей функціонування і розвитку конкретного соціального об'єкта. Коли ж мова йде про вивчення будь-яких окремих характеристик об'єкта дослідження, предметом дослідження становляться ті ж сторони, які містять ці характеристики.

А тепер давайте, розглянемо роль гіпотези у соціологічному дослідженні та шляхи перевірки гіпотез.

Гіпотеза у соціологічному дослідженні — це науково обгрунтоване припущення про структуру соціальних об'єктів, про характер елементів і зв'язків, які, створюють ці об'єкти, про