Така гіпотеза відрізняється від теорії не за своєю логічною побудовою, а за ступенем доведення істини. Логічна ж структура у них однакова.

Процес встановлення істинності чи брехливості гіпотези — це процес її емпіричного обгрунтування, її перевірки у ході соціологічного дослідження. В результаті такого дослідження гіпотеза чи спростовується, чи підтверджується і становиться одним з положень теорії. Науково обгрунтована гіпотеза у соціології має відповідати ряду вимог.

1. Гіпотеза, як правило, не може суперечити вже існуючим теоріям. Однак у цьому випадку є і винятки. Наприклад, коли нова гіпотеза охоплює значно ширше коло фактів. При виникненні нової, більш широкої теорії стара перетворюється на приватний випадок нової теорії.

2. Необхідно, щоб гіпотеза не суперечила вже відомим і перевіреним фактам. Якщо серед відомих фактів є хоча б один, з яким гіпотеза не співвідноситься, вона має бути відкинута чи переформульована так, щоб охоплювати всю сукупність фактів, для пояснення яких вона запропонована. Однак не завжди суперечність відомим фактам треба розцінювати як ознаку помилковості гіпотези. Самі факти можуть бути помилковими і вимагати свого перегляду. Наукова гіпотеза не тільки пояснює всю сукупність вже відомих фактів, але передбачає нові, ще невідомі.

3. Гіпотеза має бути доступна перевірці у процесі соціологічного дослідження чи на практиці. Соціолог повинен розробити такі процедури, які б дозволили йому зафіксувати саме ті елементи і зв'язки соціального об'єкта, що вивчається, припущення про які містяться у гіпотезі.

4. Логічний аналіз гіпотези має встановити її несуперечливість, дозволяє відповісти на питання, чи не є брехливими деякі передбачення.

Гіпотези поділяються за змістом припущень відносно соціального об'єкта, що вивчається, на описові та пояснюючі.

Описові гіпотези в свою чергу поділяються на структурні, тобто припущення про характерний набір елементів у соціальному об'єкті та характер зв'язків між ними, і функціональні, тобто припущення про форму зв'язків між елементами об'єкта, що вивчається. Пояснюючі гіпотези являють собою припущення про причинні зв'язки в об'єкті, що потребують експериментальної перевірки.

Описові гіпотези теж пояснюють факти, але вони розглядають не причинні зв'язки, а структурні, функціональні, класифікаційні тощо.

Зразком соціологічного дослідження є така робота, в якій ясно сформульована проблема, чітко інтерпретовані поняття і є одна чи кілька гіпотез, достатньо чітко сформульованих, які можна емпірично перевірити.

У кожному з досліджень створюється своя особиста стратегія наукового пошуку, яка визначає послідовність дій соціолога. Ця послідовність є стратегічним планом дослідження, який будується в залежності від типа гіпотези і мети дослідження. Існує три варіанти стратегічного плану дослідження: розвідувальний, аналітичний, експериментальний.

Розвідувальний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли немає ясного уявлення про проблему чи об'єкт дослідження. Мета плану — формулювання проблеми. У тій області дослідження, де ще мало відповідної наукової літератури чи її взагалі немає, дослідження починається з загальної розвідки. Розвідка дозволяє більш ясно і чітко сформулювати проблему, визначити основний набір дослідницьких засобів — методик і технік дослідження, порядок їх застосування, визначити першочерговість завдань, які треба розв'язати, з точки зору їх важливості. Нерідко з'ясовується, що висунуті завдання занадто широкі, а знань і технічних засобів для їх розв'язання недостатньо. Всі ці питання уточнюються в процесі здійснення розвідувального плану.

Розвідувальний план передбачає три основних етапи роботи: вивчення документів, проведення інтерв'ю і здійснення спостережень.

Перш за все рекомендується продивитися всю літературу за темою дослідження, як вітчизняну, так і зарубіжну. При цьому складається бібліографія.

Мета інтерв'ю — з експертами, вченими, практиками — отримати додаткові знання про соціальний об'єкт, що вивчається спробувати сформулювати декілька первинних гіпотез.

Спостереження — заключний етап розвідки. До цього моменту соціолог вже має деяку інформацію. Розвідувальне спостереження — не формалізоване, як, наприклад, при аналітичному плані дослідження; є тільки перелік питань для вивчення.

Робота за розвідувальним планом закінчується ясним і чітким формулюванням проблеми.

Розвідувальний план треба відрізняти від такої дослідницької процедури, як проба чи пілотажне дослідження. Мета стратегічного розвідувального плану — формулювання проблеми і висунення гіпотез, а проба здійснюється тільки для перевірки методик і техніки дослідження. Її можна застосовувати при будь-якому стратегічному плані. Наприклад, при розвідувальному плані дослідження можна апробувати інтерв'ю з експертами.

Аналітичний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли знання проблеми дозволяє виділити об'єкт і сформулювати описову гіпотезу, тобто гіпотезу про структурно-функціональні зв'язки і класифікаційні характеристики соціального об'єкта, що вивчається. Тут необхідні строгість емпіричної інтерпретації понять і точність фіксування даних.

При аналітичному плані дослідження буде недостатньо вивчення літератури, неформалізованих спостережень та інтерв'ю. У даному випадку застосовується інший набір дослідницьких засобів: вибіркове чи монографічне обстеження, анкетування, групування, кореляційний аналіз отриманих даних тощо.

Нерідко до досліджень за аналітичним планом висловлюються претензії у зв'язку з тим, що вони не розкривають причинних зв'язків чи дають тривіальні результати, тобто ті, що давно відомі. Однак те, що відомо на рівні здорового глузду, ще не є науково доведеним. Факти можна тлумачити по різному і навіть "довести істинність" брехливих гіпотез. Обертання Сонця навколо Землі не суперечить здоровому глузду, але суперечить науковим даним. Дослідник має обережно ставитися до "наявних" фактів. Дослідження за аналітичним планом допомагає упорядкуванню часто відомих фактів, встановленню співвідношення між ними — іноді у кількісній формі.

Експериментальний план дослідження застосовується у тих випадках, коли знання про об'єкт дозволяють сформулювати пояснюючу гіпотезу. Мета плану — встановити причинні зв'язки в об'єкті, розкрити не тільки його структуру, але і причини, які