Фактично аналітичний план завжди містить в собі елементи експериментального: явно чи неявно соціолог намагається розробити класифікаційні та структурно-функціональні гіпотези, спираючись хоча б на неясні уявлення про деякі причинні зв'язки соціальних об'єктів, що вивчаються. Після того, як завершена робота над аналітичним планом, виникають більш чіткі та ясні пояснюючі гіпотези. І тут відкривається можливість провести експеримент, тобто не тільки зафіксувати присутність зв'язків, але і визначити їхню спрямованість.

У реальній практиці соціологічних досліджень рідко буває так, щоби один з типів стратегічного плану здійснювався у чистому вигляді. Іноді в одному дослідженні застосовуються всі три плану, починаючи з розвідувального, потім йде висунення описових гіпотез і реалізація аналітичного плану, а після цього — дослідження причинних зв'язків з допомогою експериментального плану.

Важливу роль в соціологічному дослідженні відіграє вибір методів збору, обробки і аналізу соціальної інформації. Цей вибір визначається завданнями дослідження, специфікою соціального об'єкта, емпіричною інтерпретацією понять, змістом гіпотез. Кожне соціологічне дослідження є своєрідним сполученням цих факторів.

Методологічне правильне дослідження завжди передбачає у програмі подальшу обробку і аналіз отриманої інформації. Соціологічне дослідження не зводиться тільки до збору даних, отримання первинної інформації. Мета його — дати науково обгрунтовану інтерпретацію фактів, а це в свою чергу передбачає необхідність обробки даних на основі заздалегідь розробленої схеми.

Методологічна частина програми зв'язується з процедурною не тільки через засоби збору інформації. Формулюючи гіпотезу, соціолог має одночасно передбачити і те, як зібрати матеріал і як його опрацювати, спираючись на основну гіпотезу. У соціології розрізняють два типи обробки інформації.

Перший тип — це статичний аналіз первинної інформації. Основними засобами аналізу у даному випадку виступають математика і логіка. В результаті отримується інформація, яка придатна для теоретичного аналізу і одержання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Цей вид інформації називають вторинною інформацією.

Другий тип обробки соціальної інформації — це її теоретична інтерпретація, змістовний аналіз формально оброблених соціальних фактів, тобто вторинної інформації. Основним засобом аналізу є тут соціологічна теорія середнього рівня, яка стосується тієї області соціального життя, що досліджується.

Література

Краткий словарь по социологии / Сост. Э.М.Коржева, Н.Ф.Наумова; Под общей ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина. М.: Политиздат, 1989. - С. 336-339.

Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Пер. с франц.; Под ред. В.А.Туманова и В.П.Казимирчука. - М.: Прогресс, 1972. - С. 152-156.

Рабочая книга социолога / Отв. ред. Г.В. Осипов. - М.: Наука, 1976. - С. 3-163.

Смирнова М.Г. Социологические исследования. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 3-46.

Соціологія як наука: Конспект лекції / Укл. А.М.Шатохiн. - К.: НМК ВО при Мiнвузi УРСР, 1991. - 24 с.