пошук і видання за запитами користувачів документальної та фотографічної інформації;*

оперативне інформування користувачів про нові правові акти;*

видання за запитами користувачів копій правових актів;*

обмін інформацією між системами правоохоронних відомств. Нині в Україні функціонує багато систем правової інформації. Чимало з них використовують сучасні методи поширення законодавчих і підзаконних актів віддаленим користувачам, у тому числі і через глобальну інформаційну мережу Інтернет. Вони надають інформацію, що міститься в нормативних актах, з питань оперативно-господарської та іншої діяльності підприємств, державних органів; ефективно здійснюють інформаційний пошук (швидко та з високою якістю). АКІС правової інформації створюють умови для подальшого підвищення ефективності правоохоронної та правозастосовної діяльності шляхом:*

оперативного повного та точного інформаційно-правового забезпечення працівників;*

вилучення суперечностей в актах, які видаються різними органами з одних і тих самих питань;*

ліквідації неправомірного дублювання актів;*

оперативного доведення інформації до працівників.

Створення АКІС правової інформації включає вирішення допоміжних завдань, які торкаються спеціалізації у комплектуванні фондів нормативно-правових актів, їхнє копіювання в інформаційно-правовому обслуговуванні на засадах єдності лінгвістичного, програмного і технічного забезпечення АКІС різного призначення.

Відомо, що організація і склад інформаційного фонду АКІС правової інформації залежать від установлення категорій споживачів правової інформації та виявлення їхніх потреб у цій інформації. При формуванні інформаційних фондів потрібно враховувати функціональну структуру органів, для обслуговування яких призначається система, та коло завдань, які вони розв'язують. Вибір правових документів на основі вказаних положень забезпечує створення спеціальних фондів, які містять правову інформацію, потрібну для задоволення інформаційних потреб конкретних споживачів.

АКІС ПІ поділяють на: фактографічну та документальну.

Прикладом фактографічної інформації може бути система, яка у відповідь на запитання безпосередньо видає потрібну інформацію, що

міститься у правових актах. Такі системи виконують функції консультантів із правових питань і мають дуже велике значення. Разом з тим слід мати на увазі, що розробка фактографічних АКІС ПІ, і особливо їхніх вищих форм — інформаційно-логічних систем, пов'язана із значними труднощами. Створення таких систем передбачає не лише формалізацію правових норм, а й моделювання процесу їх застосування. У цьому випадку АКІС ПІ змогла б "аналізувати" тексти нормативно-правових актів, з'ясовувати зміст правових норм і виконувати інші операції, що стосуються застосування норм права. Алгоритми таких складних розумових операцій поки що не розроблено.

Документальна АКІС ПІ призначена для пошуку та видання адресату правових норм, назв та інших реквізитів нормативних актів із поясненнями у відповідних випадках, що акт (стаття) змінені, доповнені чи визнані такими, що втратили силу. На відміну від фактографічної, документальна АКІС ПІ видає правовий акт, документ, у якому міститься необхідна інформація, або ж потрібні дані про нього.

АКІС ПІ допомагає оптимально вирішити співвідношення між законом та підзаконними актами. Вчені справедливо зазначають, що процес поточної розробки підзаконних актів давно перетворився на самоціль і править лише виправданням існування розвиненого апарату управління. В результаті законодавча діяльність дезорганізується.

Наприклад, за деякими підрахунками робота такого правоохоронного державного органу, як районний (міський) відділ внутрішніх справ, регламентує більш ніж 4000 нормативних актів.

Сама цифра — значний симптом дезорганізації. До того ж численні інструкції відтісняють сутність законів. Тому в ситуації, що склалася, створення інформаційних систем і технологій обліку й пошуку правової інформації є надто важливим для розв'язання завдань правотворчості й систематизації законодавства.

Автоматизація пошуку правової інформації забезпечить передусім повний та швидкий відбір законодавчого й іншого нормативного матеріалу з правових питань. Ці системи можуть бути успішно використані для порівняльного аналізу, наприклад, для регулювання того чи іншого питання у різних актах або для порівняння різних норм законодавства.

Інформатизація відкриває нові можливості для аналізу й реалізації інформації, отриманої із зовнішнього соціального середовища (результати обліку суспільного часу, пропозицій, зауважень, скарг тощо) при оновленні законодавства, удосконаленні нормотворчого процесу, переході від її інформаційного обслуговування до безпосереднього проектування правових документів. Але для цього потрібна методологічна розробка особливостей застосування HIT у правотворчій діяльності відповідно до вимог державного обліку нормативних актів.

Суттєвим напрямом забезпечення законності в системі є здійснення внутрівідомчого контролю. Являючи собою органічну частину управлінської діяльності, він нерозривно пов'язаний з тими завданнями, які безпосередньо стоять перед органами управління.

Наприклад, відомчий контроль у системі МВС України дає змогу здійснювати постійний нагляд за органами внутрішніх справ (посадовими особами), забезпечує чітке дотримання ними законності, допомагає створенню потрібних умов для удосконалення юридичної діяльності цих органів.

За допомогою цього контролю можна з'ясувати стан діяльності того чи іншого органу, його підрозділів у цілому, своєчасно розкривати й попереджувати недоліки й помилки в роботі, передавати передовий досвід, з'ясовувати стан законності.

Форми контролю управлінської діяльності різноманітні. Головними з них є інспекторські перевірки, комплексні перевірки адміністративної практики за спеціальним завданням, спільні перевірки, які проводяться прокуратурою, судами й органами внутрішніх справ тощо. Автоматизація цих функцій повинна здійснюватись відповідно щодо завдань, визначених для організаційних структур.

До головних напрямів підвищення ефективності внутрівідомчого контролю за діяльністю правоохоронних органів належать:*

інтенсивний контроль за особами, які працюють у системі;*

перевірка дотримання законів на основі змістовного, детального вивчення реального становища на місцях, не замінюючи канцелярськими методами аналізу різного виду звітної документації, довідок; здійснення виконання вказівок посадових осіб і комісій;*

забезпечення відомчого контролю компетентними особами за дотримуванням законності.

Головною метою контролю у міських і районних правоохоронних органах внутрішніх справ є забезпечення виконання управлінських рішень, законів та інших нормативних актів. За допомогою контролю вирішується ряд дуже важливих завдань. Серед них — суворе дотримання законності, підвищення виконавчої дисципліни співробітників, виявлення передового досвіду й недоліків, помилок при виконанні рішень і своєчасне їх виправлення.