Реферат на тему:
Громадська думка про рейтинги та довіру до них Електоральні настрої
З наближенням президентських виборів активізуються різні соціологічні служби, здійснюючи моніторинг громадської думки. Результати опитувань ретельно вивчають та узагальнюють політики, штаби учасників виборчих перегонів, враховуючи, безумовно, дані досліджень у своїй роботі з електоратом. Засоби масової інформації широко коментують рейтинги ймовірних кандидатів на посаду Президента України, намагаючись спрогнозувати хід подій.
А якої думки про оприлюднювані рейтинги самі виборці? Наскільки вони довіряють їм? Як результати вивчення громадської думки впливають на її формування?
Український центр політичного менеджменту та Український інститут соціальних досліджень, здійснюючи з 10 по 15 червня цього року чергове опитування громадян, одне із своїх запитань сформулювали так: „Яким чином дані щодо рейтингів впливають на Ваші орієнтації та готовність підтримати того чи іншого кандидата?”
Опитування проводилося в усіх адміністративно-територіальних одиницях України: 24 областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі. Усього опитано 2093 респондентів віком від 18 років і старше. Рівень досягнення респондентів становить 75 %. Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками. Стандартні відхилення при достовірних 95 % і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,31 – 2,18 %. Опитування проведено у 130 поселеннях: 67 містах і 63 селах України.
Та повернемося до сформульованого прямого запитання про вплив оприлюднюваних рейтингів на громадську думку. З’ясувалося, що тільки 6 % опитаних респондентів відстежує дані соціологічних досліджень, що висвітлюють рейтинги потенційних кандидатів на посаду Президента країни. Близько половини звертає на них увагу час від часу (23 %) або дуже рідко (28 %). Ще 42 % зовсім не звертає на них уваги.
За даними опитування, лише 3 % респондентів вважають, що соціологічні дані щодо рейтингів впливають на їхні орієнтації та готовність підтримати того чи іншого кандидата. Ще 11 % вказали, що такі дані скоріше впливають на їх вибір. Отже, частка людей, які звіряють свої погляди та орієнтації з даними соціологічних обстежень, становить 14 %. Переважна більшість (40 %) вказують, що такі дані скоріше не впливають на їхні орієнтації, а ще 34 % вказали, що рейтинги не справляють на них жодного впливу. Близько 11 % опитаних вагалися із відповіддю.
Серед тих, хто вказав, що дані щодо рейтингів здатні вплинути на їх орієнтації та вибір кандидата на посаду Президента, спостерігається така реакція: 22 % з них „переорієнтують” свої погляди на лідера опитувань, що у перерахунку до всіх опитаних означатиме зміну уподобання максимум 2 – 3 % опитаних; натомість 36 % (або 3 % від загального числа) докладатимуть більших зусиль для підтримки „свого” кандидата.
Очевидно, твердження про вплив даних про рейтинги кандидатів на політичну орієнтацію виборців є спірним. Водночас правильним буде висновок, що ці рейтинги більше впливають на самих кандидатів та їх штаби.
З урахуванням вищезазначеного варто аналізувати і результати червневого опитування щодо рівня підтримки потенційних кандидатів на посаду Президента України. Респондентам ставилося також пряме запитання: „Скажіть, будь ласка, якби президентські вибори відбувалися найближчої неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то за кого з них Ви проголосували б? Назвіть одне прізвище”. Найчастіше опитувані називали В. Ющенка (24 %) та В. Януковича (16 %) (див. графік).
Зокрема, було виявлено, що розходження в електоральних уподобаннях чоловіків та жінок незначне. За рахунок того, що представницям жіноцтва частіше, ніж чоловікам, „важко відповісти”, їхня електоральна підтримка кандидатів дещо нижча. Але якщо врахувати нинішній демографічний ухил, то саме позиція жіночої частини електорату багато в чому визначатиме розподіл голосів.
Суттєво відрізняється рівень підтримки можливих кандидатів за регіонами України. Так, бажання голосувати за В. Ющенка найбільше виражені в Західному, найменше - у Східному і Південному регіонах та в Автономній Респібліці Крим.
Розподіл відповідей респондентів на запитання: „Чи могли б Ви на наступних президентських виборахпроголосувати за В. Ющенка?”
(залежно від регіону, %) |
Захід | Центр | Північ | Схід | Південь | Крим | Київ
„Не проголосую ні за яких обставин” та „малоймовірно, що проголосую” | 24 | 39 | 53 | 73 | 72 | 81 | 55
„Цілком імовірно, що проголосую” та „впевнений, що проголосую” | 70 | 53 | 37 | 17 | 24 | 16 | 42
Важко відповісти | 6 | 8 | 11 | 10 | 4 | 3 | 3
За В. Януковича найбільшою мірою схильні голосувати в Східному і Південному регіонах, найменшою - на Заході, в Північному і Центральному регіонах та в Києві.
Розподіл відповідей респондентів на запитання: „Чи могли б Ви на наступних президентських виборах проголосувати за В. Януковича?”,
(залежно від регіону, %) |
Захід | Центр | Північ | Схід | Південь | Крим | Київ
„Не проголосую ні за яких обставин” та „малоймовірно, що проголосую” | 69 | 66 | 65 | 47 | 63 | 67 | 67
„Цілком імовірно, що проголосую” та „впевнений, що проголосую” | 19 | 24 | 22 | 40 | 32 | 31 | 29
Важко відповісти | 11 | 10 | 13 | 13 | 6 | 2 | 4
П. Симоненко найбільшою підтримкою користується у Східному, Південному і Центральному регіонах та в Криму, а найменшою - на Заході і Півночі. О. Мороз користується найбільшою підтримкою в Центральному регіоні, найменшою - на Сході,