Реферат з страхової справи

Документи страхового обліку

1.1 Поняття документ та страховий документ

За тлумаченням Оксфордського словника „документ”-це діловий папір, що містить інформацію про щось або служить доказом чого-небудь. Документ (походить від латинського слова documentum та має значення "взірець", "посвідчення", "доказ", яке, в свою чергу, походить від слова doceo та має значення "вчу", "доводжу") — це єдність інформації (повідомлення) та речовинного (субстанціального) носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі як канал передачі інформації [Оксфордський словник].

Аналіз наукової літератури, довідкових видань, які стосуються тлумачення поняття "документ", дає підстави говорити про те, що поняття "документ" має багато сторін, особливостей і відтінків.

Термін документ використовується в багатьох галузях знань. Ряд наукових праць присвячені виченню та аналізу поняття документ, серед них роботи: Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецової-Водки, М.Г. Зубкова, В.А. Блощинської [;;;;].

Існує безліч визначень документа, які зафіксували певні уявлення про те, що він собою являє. У "Новому тлумачному словнику української мови " слово документ має такі значення: 1) це діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, що підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь (акт,протокол); 2) письмове посвідчення, що офіційно підтверджує особу (паспорт, трудова книжка тощо); 3) історично достовірне письмове джерело [Нов.тлум.словн.].

Інше визначення документа подає Г.М. Швецова-Водка і вважає, що документ це – єдність інформаційного та речовинного (субстанціального) носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі як канал передачі інформації [Швецова-Водка]. На основі цього визначення, авторка виділяє наступні елементи документа :

За переконаннями О.Г. Кірічка, документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини [Кірічок].

Державний стандарт ДСТУ 2732-94 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення" визначає документ як "запис інформації, зафіксований на матеріальному носії, основною функцією якого є збереження та передавання інформації в часі та просторі" [ДСТУ].

ДСТУ 2392-94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення “ подає документ як ”матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу” [ДСТУ].

ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення” визначає документ як “матеріальний об’єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі і просторі “.[ДСТУ]

У Законі України "Про інформацію" зазначено, що документом є матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії [ЗУ].

З погляду комунікативно-інформаційного підходу, документом є особлива форма каналу передачі соціальної інформації, яка характеризується закріпленням інформації на матеріальному носії.

Документ - це явище. Явище оформлення нового способу фіксації інформації, каналу комунікації. І саме головним моментом виникнення документа, формування його як явища є ознака типовості такого роду об’єктів з уніфікованим способом фіксації інформації і зовнішньою формою.

Співвідношення різних значень поняття “документ” запропонувала Г.М. Швецова-Водка [Шв.-Вод.]:

Як усі документи, страховий документ у першому наближенні можна представити як сполучення інформації та її носія, тобто запису інформації на носії. Однак, поняття страховий документ виділяють серед інших документів, оскільки він має свою специфіку.

Найбільш поширеним терміном, що означає документ, який містить страхову інформацію, є “страховий документ”. Водночас існує багато підходів до визначення цього поняття.

Так, беручи за основу роботу С. Г. Кулішова “ Документальні джерела наукової інформації” страховий документ можна подати як “кодований та некодований текст, зміст якого складає страхова інформація (чи сукупність текстів), зафіксований на матеріальному носії, функціонально призначеному для розповсюдження страхової інформації у просторі і часі.”[Кулішов]

У вузькому значенні існує й інше визначення страхового документа - це страховий поліс, який видається страховою компанією для забезпечення цілісності товарів від пошкоджень, втрат і форс-мажорних обставин (стихійних лих).

Страховий документ значно ширший за окремі аспекти звичайного документа, оскільки передбачає аналіз інформації, яка закладена власне у страхуванні. Можна схематично зобразити структурний аналіз поняття “страховий документ”. Ця схема подана у Додатку 1.

Підсумовуючи цей невеликий огляд визначень, можна відзначити, що багатоаспектність підходів до формулювання поняття “страховий документ” зумовлена з одного боку, різноманітністю напрямків його дослідження, а з іншого – наявністю різних трактувань документу. Разом з розумінням як будь-якого документу, що містить страхову інформацію, його можна тлумачити як документ, що створений та/чи використовується тільки в сфері страхування.

Використовують більш однозначний термін “документальне джерело страхової інформації”, виходячи з того, що страхова інформація зафіксована не тільки в документах, призначених для використання в страховій діяльності, а й інших документах, створених для обігу у сферах виробництва, освіти тощо.

За прикладом аналізу документальних джерел наукової інформації, яку запропонував С.Г. Кулішов, можна виділити першу складову частину дефініції “документальне джерело страхової інформації”, а саме – текст [Кулешов]. Він містить страхову інформацію, яка домінує в цьому тексті. Ця вимога спричинена наявністю документів, у яких страхова документація присутня в незначній кількості, наприклад, деяких вузівських навчально-методичних виданнях.

Другою частиною поняття “документальне джерело страхової інформації” виступає матеріальний носій. Його характерною рисою є основна функціональна призначеність як речового виробу, зміст якої-розповсюдження (передача) інформації у просторі і часі.

Документальне джерело страхової інформації-це текст, в якому домінує страхова інформація, зафіксований на матеріальному носії, функціонально призначеному для