Інформаційний реферативний огляд (виклад зведеної характеристики питань, що розглядаються в джерелах первинної наукової інформації). Авторський мотив – забезпечення орієнтації спеціалістів у змісті потоку документальних джерел первинної наукової інформації з конкретної тематики. Соціальна функція - забезпечення інформацією про зміст джерел первинної наукової інформації.

2.2 Нормативно-правові документи у страхуванні

Правове забезпечення страхування здійснюється шляхом прийняття законів та нормативних актів, що регулюють страхову діяльність як уцілому, так і окремі її питання.

До нормативно правових актів українського законодавства, що регулюють сферу страхування відносять: Конституцію України 1996 р., Закони України, Нормативні акти Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів Українистатути, правила, положення, які прийняті Міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади.

Всі нормативні акти, що стосуються сфери страхування, можна розділити на дві групи: первинні та вторинні правові документи.

До групи первинних документів належать:

Закон України “Про страхування”,прийнятий 4 жовтня 2001 року Верховною Радою України. Він є основним документом, що надає вичерпну інформацію про страхування.Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на утворення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Закон України “Про страхування” врегульовує правове поле страхової діяльності наступним чином:

дає визначення поняттю “страхування”;

визначає суб’єктів страхування, їхні права та обов’язки;

визначає форми страхування;

визначає страхові суми, страхові виплати, страхові відшкодування тощо.

Ряд статтей регулює виключно фінансові питання:

порядок обчислення прибутку та витрат;

створення гарантійних фондів;

порядок обліку та звітності тощо.

Закон визначає уповноважений орган, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю в Україні – Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, встановлює її права та функції [ЗУ Про страхуваня].

Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трансортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та мйну потерпілих при експлуатації наземних трансортних засобів на території України [ЗУ Про обов.страх….].

Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ” врегульовує правове поле страхової діяльності наступним чином:

визначає законодавство про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

визначає суб’єкти і об’єкти обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ;

визначає мету здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

визначає розміри страхових платежів тощо.

Положення “Про особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків”.Це Положення визначає порядок забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків різних форм власності та організаційно-правових форм (акціонерних товариств, повних товариств, командитних товариств, товариств із додатковою відповідальністю) шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення[Пол.Про особлив забезп….].

Положення ”Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті”. Цим Положенням визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті: пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту; працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях тощо [Пол. Про особ.страх.].

До групи вторинних документів належать:

Інструкція з бухгалтерського обліку операцій страхування (крім страхування життя). Ця Інструкція встановлює для суб'єктів підприємницької діяльності, які згідно з законодавством України є страховиками, порядок бухгалтерського обліку операцій страхування (крім страхування життя) [Інструкція].

Наказ “Про затвердження Змін до форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика та Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затверджених наказом ДПА України”. Даний Наказ затверджує зміни до форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика та порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика[Наказ].

Методика формування резервів із страхування життя. Ця методика установлює основні принципи оцінки вартості грошових зобов'язань страховика за договорами страхування життя [Методика].

Дана Методика врегульовує правове поле страхової діяльності наступним чином:

подає визначення основних понять (базис розрахунку резервів, страхова брутто-премія, страхова річниця тощо);

визначає складові частини страхових резервів;

визначає загальні вимоги до розрахунку математичних резервів та викупних сум, а також резерву належних виплат страхових сум тощо.

Положення „Про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших, ніж страхування життя”. В даному положення визначається порядок формування та обліку страхових резервів та резервів збитків, а також порядок розміщення страхових резервів[Положення].

Нормативні акти, які їх видає орган, уповноважений здійснювати контроль за страховою діяльністю – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка забезпечує реалізацію державної страхової політики, підвідомча Міністерству фінансів України, є обов’язковими для страховиків. Цими нормативними актами – наказами, розпорядженнями, рішеннями колегії встановлюються інструкції та методики щодо здійснення окремих видів діяльності, вимоги до звітності та обліку, порядок реєстрації, ліцензування, вилучення з реєстру, ліквідації та реорганізації, порядок здійснення навчання, підготовки та перепідготовки кадрів страховиків.