антропогенні ризики виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей. Завдяки постійному розширенню сфери діяльності людини людський чинник у генеруванні ризиків набирає дедалі більшої ваги. Антропогенні ризики давно стали предметом спеціальних наукових досліджень, оскільки, на відміну від природних ризиків, яким властивий статичний характер, антропогенні ризики характеризуються великою динамічністю. Динамізм антропогенних ризиків є похідною економічних, технологічних та організаційних змін, що являють собою необхідну умову розвитку суспільства. У деяких випадках поділ ризиків на природні та антропогенні стає умовним. Так, ризик аварії ядерного реактора можна одночасно вважати антропогенним, оскільки людина початкове інспірує ядерну реакцію, і природним — тією мірою, якою неконтрольований пізніше процес ядерної реакції може відбуватися під дією природних сил.
Ризики, кваліфіковані як ризикогенні об'єкти, можуть класифікуватися згідно з критерієм субстанції (об‘єкта), в якій виступають безпосередні носії ризику. З огляду на це ризики поділяються на майнові та особисті.
Порівняно з катастрофічними ризиками великі ризики є менш відчутними економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню та розрахунку. З огляду на це Міжнародна комісія з великих ризиків дійшла висновку, що великий ризик — це можливість появи події, котра завдає великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівнянних, тобто однакових за походженням ризиків.
З метою уніфікованого підходу до страхового обслуговування великих та катастрофічних ризиків усі ризики спеціальними директивами ЄЕС були умовно поділені на дві основні категорії: великі та масові. Масовими визнаються такі ризики, які немає підстави відносити до великих. У свою чергу, до великих ризиків віднесені ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності. Це — транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, ризики загальної відповідальності та майнові, що виявляються на великих підприємствах.
Наслідками випадкових подій, передусім антропогенного походження, можуть бути не лише негативні, а й позитивні результати. Тобто у цих випадках альтернативою ризику стає його протилежність — шанс.
Імовірність настання при цьому негативних результатів також набуває ознак ризику, але особливого, спекулятивного характеру. Отже, враховуючи можливі наслідки випадкових подій, ризики можна поділити на чисті та спекулятивні— згідно з критерієм можливих наслідків. При чистих ризиках наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність.
Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чистих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.
Класифікація ризиків за критерієм їх настання групує їх на три види: потенційні, реальні, реалізовані. Поки юридична чи фізична особа не володіє або не розпоряджається певним об‘єктом, у неї відсутній ризик його втрати, знищення чи пошкодження. В протилежному випадку з появою об‘єкта з‘являється потенційний ризик його втрати. Коли ж обставини складаються так, цьому об‘єкту загрожує певна негативна подія (ризик), то уже існує реальний ризик його втрати. Настання небажаної чи не передбачуваної події переважно зумовлює пошкодження, знищення чи втрату об‘єкта і означає реалізацію ризику.
За критерієм можливостей страхування ризики класифікують на ті, які підлягають страхуванню (страхові ризики) і ті, які не підлягають страхуванню (нестрахові ризики).
Яке майно підлягає страхуванню?
Одним із найстаріших інститутів страхування є майнове страхування. Про нього згадується ще задовго до нашої ери, коли виникло натуральне страхування.
Майнове страхування є формою захисту ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємницьких ризиків. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не носять навмисний характер.
Згідно закону України „ Про страхування” об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з:
- володінням;
- користуванням;
- розпорядженням майна.
Предметом майнового страхування є:
- ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;
- ризик збитків у підприємницькій діяльності.
До специфічних ознак майнового страхування відносяться:
- об'єкт страхування має вартісну оцінку;
- страхуванню підлягає конкретна власність;
- страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;
- наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку;
- страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;
- договір майнового страхування не укладається на тривалий час;
- суб'єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.
Класифікація майнового страхування здійснюється за наступними ознаками:
- за родом небезпеки;
- за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;
- за видами суб'єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;
- за галуззю економіки: промисловість, сільське господарство тощо;
- за видом майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих та прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні птахи; будівлі, предмети домашнього майна, домашні тварини; тощо (визначається спеціальним переліком при ліцензуванні);
- за видами укладених договорів: основний, додатковий;
- за видами страхових подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворюваннятварин; помилок в обслуговувані техніки, поломок в роботі техніки, дорожно – транспортних випадків, непогашення кредитів, від аварії, вибуху, тощо
Система ставок страхових тарифів, їх диференцація, застосування знижок, націнок, пільги - найбільш тонкий елемент страхових відносин. Тарифні ставки в майновому страхуванні диференційовані за галузевою належністю, за видами