Розглянемо детальніше необхідність та особливості додаткового договор, укладання якого пов'язане з системою "Зелена картка".

Зелена картка - це страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що визнається усіма державами-членами міжнародної системи «Зелена картка».

Ця система почала діяти 1 січня 1953 р., назву ж одержала за кольором страхового поліса, її було створено як систему економічного захисту третьої сторони, яка постраждала внаслідок ДТП, скоєного водієм-іноземцем, на зарубіжній території. Зараз кількість учасників системи складає 45 країн, з них 6 - неєвропейські (деякі країни Північної Африки: Марокко, Туніс; Азії: Іран, Ірак, Ізраїль, Турція).

Страховий поліс, що виданий у будь-якій країні - члені угоди "Зелена картка" - дійсний на території усіх країн, що приєдналися до цієї угоди. Поліс є документом, що підтверджує укладення договору страхування цивільної відповідальності при поїздці транспортним засобом за кордон.

Основним елементом системи «Зелена картка» є національні бюро країн. Національні бюро об'єднуються в Раду бюро із штаб-квартирою у Лондоні, яка керує ними та координує їхню діяльність.

У липні 1997 р. Україна стала членом Міжнародного бюро «Зеленої картки».

Ефективність системи "Зелена картка" більше, ніж за 45 років її існування цілком доведено. За цей період система не змінилася стосовно основних її цілей та напряму страхування. Вона постійно розвивалася, виявила гнучкість і можливість підвищення якості врегулювання завданих збитків.

Рада Бюро, за підтримки Економічної Комісії по Європі, заохочує розвиток систем, які є близькими системі Зелених Карток на інших територіях: система Оранжевих Карток (Члени Арабської Страхувальної Федерації), система Коричневих Карток (деякі члени Економічної Співдружності держав Західної Африки - ЕСО\УА8) і система Жовтих Карток (Члени РТА - Області з Пільгами для Торгівлі).

5. Оцінка платоспроможності страховика

Фінансова надійність страхової компанії, що дуже важливо при формуванні страхового портфелю для страховика та при укладанні договорів страхування для страхувальників, насамперед визначається її рівнем платоспроможності, який має підтримуватись постійно.

Платоспроможність означає можливість, здатність страховика відповідати за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання поділяються на:

· зовнішні;

· внутрішні.

Зовнішні зобов'язання – це зобов'язання перед страхувальниками, бюджетом, позабюджетними цільовими фондами, контрагентами, своїми партнерами тощо. Їх обсяг є основним при визначенні рівня платоспроможності страховика.

Внутрішні зобов'язання – це зобов'язання перед засновниками, акціонерами, філіями, працівниками.

У практиці страхування вважається, що якщо активи страхової компанії більші, ніж прийняті зобов'язання, то вона має достатній рівень платоспроможності.

Законом України про страхування визначено умови, які забезпечують відповідний рівень платоспроможності страхової компанії (ст.30 ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про страхування"). А саме:–

наявність сплаченого статутного фонду;–

наявність гарантійного фонду;–

створення страхових резервів, достатніх для майбутніх страхових виплат;–

перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Згідно чинного законодавства страховики повинні відповідно до обсягів страхової діяльності підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто – активів).

Фактичний запас платоспроможності (ФЗП) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів – ?А) страховика суми нематеріальних активів (?НА і загальної суми зобов'язань ?З) ?А, у тому числі й страхових:

ФЗП = ?А - ?НА - ?З.

Для забезпечення відповідного рівня платоспроможності за вимогами законодавства фактичний запас платоспроможності (ФЗП) повинен перевищувати нормативний його запас (НЗП) на будь-яку дату. Тобто постійно повинна виконуватись умова:

(ФЗП) > (НЗП).

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює ризикові види страхування (інші, ніж страхування життя), повинен дорівнювати більшій із розрахованих величин:–

І – розраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількох днів на дату розрахунку), при цьому сума страхових премій зменшується на 50% страхових премій, належних перестраховикам;–

II – розраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількох днів на дату розрахунку), при цьому сума страхових виплат зменшується на 50% виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, що здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

У визначенні надійності страхової компанії та її можливості ефективного функціонування розраховують показник ліквідності. Ліквідність означає можливість страховика здійснювати поточні виплати з поточних надходжень, тобто здатність платити негайно за своїми терміновими зобов'язаннями. Необхідно підкреслити, що платоспроможність є більш широким, узагальнюючим показником по відношенню до ліквідності.

У практиці господарювання рівень платоспроможності страхової компанії є показником , за яким здійснюється постійний контроль з боку:–

фінансової служби самого страховика;–

державного уповноваженого органу контролю;–

аудиторських служб;–

за певних умов – рейтингових агенцій.

Практичне завдання

1.Страхова група”ТАС” працює на страховому ринку Укрвїни з 1988року і зарекомендувала себе як професіональна компанія, готова взяти на себе турботу за життя, здоров`я чи майно клієнта.

За формою власності страхова група”ТАС” є закритим акціонерним товариством.

Закрите акціонерне товариство страхова група „ТАС” є членом багатьох професіональних організацій, а саме:

Повним членом Моторно (Транспортного) страхового бюро України;

Ліги страхових організацій України;

Національного Клубу страхових виплат України.

Акціонерами ЗАТ „Страхова група” „ТАС” є фізичні особи.

Загальні збори акціонерів проводяться раз на рік.

2.Структура керівництва філії страхової групи „ТАС” м.Івано- Франківськ.

субагенти субагенти

3.Основні напрямки діяльності страхової групи „ТАС”:

-страхування майна юридичних та фізичних осіб;

- страхування автотранспорту;

-особисте медичне страхування;

-страхування сільськогосподарських ризиків;

-добровільне страхування відповідальності;

-страхування вантажів;

-страхування тварин;

-страхування зброї;

-страхування кредитів;

-страхування будівельних ризиків;

-страхування осіб,які виїжджають за кордон,за оплату екстрених послуг;

-страхування відповідальності