свою чергу, останній зобов'язаний прийняти цедирувані частки ризиків на попередньо погоджених умовах,
Перестраховочні платежі по договорах "відкритого покриття визначаються на індивідуальній основі за зго-дою сторін або пропорційно страховим платежам, які одержані при укладанні первинного договору страху-вання.
Перестраховику договір "відкритого покриття" може бути невигідним чи небезпечним тому, що цедент схиль-ний передавати в перестрахування лише найбільш небез-печні ризики. Саме з цієї причини договори "відкритого покриття" підписуються перестраховиками, як правило, лише з такими цедентами, що користуються їх повною довірою, виходячи з багаторічної практики їх взаємного співробітництва.
2. Пропрорційне й непропорційне перестрахування
Згідно договору пропорційного перестрахування передбачається, що частка перестраховика в кожному переданому йому для покриття ризику визначається паї попередньо обумовленому співвідношенню власної участі цедента. Участь перестраховика в платежах і відшкодуванні збитку здійснюється в такому ж спів-відношенні, як і його участь в покритті ризику.
Існують такі форми пропорційного перестрахування:
квотний договір, ексцедентний, квотно-ексцедентний або змішаний.
За умовами договору квотного перестрахування цедент бере зобов'язання передати перестраховику частку у всіх ризиках даного виду, а той зобов'язується прий-няти ці частки. Звичайно частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми, але можливе і. обумовлення її конкретною величиною (квотою). Крім того, в договорах цього типу для різних класів ризику за. бажанням перестраховика встановлюються верхні межі (ліміти) відповідальності перестраховика.
Договори квотного перестрахування прості у вико-нанні, особливо для цедента. Цедент передає перестраховику частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагоро-ду (провізію) за передачу ризику, що було попередньо обумовлено при укладанні договору перестрахування.
Відповідним чином відбувається й регулювання збитків. У відповідності з одержаною часткою участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахо-ваним. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента по розрахунках із страхувальником.
Зазначимо, однак, що квотне перестрахування, змен-шуючи ризик цедента по всіх договорах, які передані в перестрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.
Пояснимо це на спрощеному прикладі. Нехай порт-фель страховика складається з трьох однорідних груп страхових ризиків, що мають відповідно оцінку 400, 625, 800 тисяч грошових одиниць. Будемо вважати далі, що страховик визначив, спираючись на актуарні розрахун-ки. максимальний рівень власної участі (власного утримання) в покритті ризиків 500 тисяч грошових оди-ниць. Квота 20% від суми страхового портфеля передана в перестрахування. Тому по приведених групах ризику перестраховик одержав 80, 125, 160 тисяч грошових оди-ниць. Власна ж участь цедента в покритті ризику складе: по першій групі — 320 (400 тисяч - 80 тисяч); по другій групі — 500 (625 тисяч — 125 тисяч); по третій групі — 640 тисяч грошових одиниць (800 тисяч - 160 тисяч).
Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, Що в першій групі ризик виявився надмірно перестрахо-ваним , тому що первісна страхова сума в цій групі — 400 тисяч грошових одиниць була нижче встановленого для даного портфеля ліміта власної участі цедента (500 тисяч грошових одиниць). Разом з тим, страхова сума по третій групі ризику навіть після укладання договору квотного перестрахування перевищує ліміт власної участі цедента. Лише у другій групі ризику квотне перестрахування при нормі 20% зумовило зниження страхової суми до 500 тисяч грошових одиниць, тобто до прийнятого нор-мативу.
Договір ексцедентного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Ук-ладаючи його, партнери визначають розмір максималь-ної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. Для цього аналізують статистичні дані й прово-дять актуарні розрахунки. Максимум власної участі стра-ховика називається ексцедентом.
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику пе-редається в перестрахування одному або декільком пере-страховикам. Таке перевищення страхових сум ризику, переданих в перестрахування, називається надбанням ексцедента.
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень в кожній групі ризиків, які пере-страховик зобов'язаний прийняти в покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента.
При укладанні договору ексцедентного перестра-хування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля числу часток власної участі страховика. І на-впаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестраховки буде тим більший, чим вища страхова сума для даного ризику. Наприклад, якщо влас-на участь страховика була визначена в сумі 500 тисяч грошових одиниць, то в ризиках, що складають страхову суму 1 мільйон грошових одиниць, частка участі перестраховика і цедента рівні 500 тисяч грошовій одиниць. Відсоток перестрахування ~ це відношення частки участі перестраховика до страхової суми даного ризшу. В дано-му прикладі відсоток ризику складає 50%'. Якшо ризик застрахований на 2 мільйони грошових одиниць, частка цедента — 500 тисяч грошових одиниць, частка перест-раховика — 1500 тисяч грошових одиниць, то відсоток перестрахування складе 75%. Відсоток перестрахування є основою для взаєморозрахунків між цедентом й перест-раховиком як по перестраховочних платежах, так і по виплаті страхового відшкодування.
Квотно-ексцедентний договір на практиці застосо-вується рідко. Змістом його є поєднання двох розгля-нутих раніше перестраховочних договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад встановле-ну квоту (норму) в свою чергу підлягає перестрахуванню на принципах ексцедентного договору.
Непропорційне перестрахування використовується в різних видах страхування, але найчастіше по договорах страхування цивільної відповідальності власників транс-портних засобів за збитки, спричинені третім особам в результаті дорожньо-транспортної події (про це страху-вання йшлося в попередньому розділі). Непропорційне страхування також застосовується у всіх видах страхуван-ня, де немає верхньої межі відповідальності страховика.
Розрахунки між сторонами договору охоплюють