виникнення матеріального збитку, обставин, пов'язаних із страховими випадками, що вже відбулись. Врахову-ючи, що при проведенні майнового і особистого страху-вання доводиться вирішувати питання, що вимагають спеціальних знань, до роботи страхових органів залуча-ються спеціалісти-експерти відповідних професій.
Державне страхування направлене на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різних організаційно-правових форм, захисту інтересів страхувальників,
Державне регулювання цих процесів повинно сприяти посиленню ролі на страховому ринку товариств, що мають міцну фінансову й правову основу, і разом з тим не допускати на нього спекулятивні чи фіктивні компанії, які можуть нанести шкоду як страховій справі, так і страхувальникам.
Важливу роль в системі заходів державного регулю-вання страхування відіграє реєстрація страхових організацій, видача їм ліцензій на проведення певних видів страхування, здійснення контролю за діяльністю всіх страхових товариств (компаній) та їх об'єднань.
Згідно з Декретом "Про страхування", державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг, за-побігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.
Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, що діє відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Основними функціями вказаного Комітету є:
1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестрахувальників);
2) видача ліцензій на проведення страхової діяль-ності;
3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання інших страхових .зобов'язань перед страху-вальниками;
4) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;
5) розробка нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності;
6) узагальнення практики страхової діяльності, роз-робка та надання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;
7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення ква-ліфікації кадрів для страхової діяльності.
Законодавством встановлені такі права Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю:
1) у межах своєї компетенції одержувати від стра-ховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, в тому числі банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій;
2) проводити перевірку щодо правильності застосу-вання страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
3) при виявленні порушень страховиками вимог за-конодавства про страхову діяльність давати їм пропозиції щодо їх усунення, а у разі невиконання пропозицій зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до ліквідації виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій;
4) звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених законодавством.
Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю видає страховикам ліцензії на проведення конкретних видів страхування і перестрахування.
Для одержання ліцензії страховик подає до Комітету
- копії установчих документів та копи свідоцтва про реєстрацію;
- довідки банків або інших кредитних установ, що підтверджують наявність і розміри сплаченого статутного фонду;
- економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;
- інформація про учасників страховика, голову ви-конавчого органу та його заступників.
Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю зобов'язаний розглянути клопотання страховика про ви-дачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 днів з часу одержання всіх передбачених документів.
При внесенні змін в установчий договір страховик зобов'язаний повідомити Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю в десятиденний термін з часу ре-єстрації цих змін в установленому порядку.
3. Організація страхових операцій акціонерних товариств
Все більшого поширення в Україні набирає діяльність акціонерних страхових компаній. Як відомо, акціонерне товариство взагалі і страхове зокрема створюються у відповідності з Законом України "Про господарські то-вариства". Воно може бути відкритим або закритим, що відображається в його статуті. Товариство набуває права юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Однак, для проведення страхування необхідно, крім того, одержати ліцензію, про що йшлося в попередньому параграфі.
Статут акціонерного страхового товариства повинен включати всі його основні характеристики: вид то-вариства, предмет і цілі його діяльності, склад за-сновників, фірмове найменування і місцезнаходження, розмір статутного фонду, відомості про категорії акцій та інших цінних паперів, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних категорій, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, порядок розподілу прибутку і відшкодування збитків, структуру і компетенцію органів управління товариством і порядок прийняття ними рішень, в тому числі перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів. Статут затверджується установчими зборами ак-ціонерного товариства.
Статутний фонд товариства закритого типу створю-ється за рахунок внесків засновників, а товариства від-критого типу — шляхом обміну внесків на акції для засновників і запрошених ними до участі в товаристві акціонерів. Засновники і акціонери товариства можуть здійснювати свої внески у вигляді:—
грошових коштів в національній та іноземній ва-люті;—
різних видів майна (будинки, споруди, устаткуван-ня, тощо);—
прав користування землею, водою та іншими при-родними ресурсами, будинками, спорудами, устаткуван-ням;—
інших майнових прав (в тому числі на інтелекту-альну власність, "ноу-хау" і т. д.).
Оцінка акцій, матеріальних цінностей, "ноу-хау", ін-телектуальної власності визначається за погодженням всіх акціонерів. Така оплата може здійснюватись лише за рішенням установчих зборів або загальних зборів акціонерів. Протокол зборів у цьому випадку також необхідно подати для реєстрації.
При утворенні акціонерного товариства статутний капітал повинен бути повністю розподілений між за-сновниками.
В момент заснування страхового товариства наяв-ність акцій, що пропонуються до розміщення шляхом відкритої підписки (публічного продажу), не допуска-ється.
Зміна статутного капіталу може бути здійснена рі-шенням загальних зборів акціонерів шляхом: — збільшення статутного капіталу (випуску додат-кових акцій) при розширенні діяльності товариства (не-залежно від оплати інших акцій);—
консолідації існуючих акцій або розділу існуючих акцій на акції меншого номіналу;—
зменшення