Реферат на тему:

Особливості сільськогосподарського страхування

ПЛАН

1. Страхування в рослинництві.

2. Страховий захист сільськогосподарських тварин.

3.Обчислення та стягнення страхових платежів у сільському господарстві.

1. Страхування в рослинництві

У рослинництві значно сильніше, ніж в інших галузях сільськогосподарського виробництва, діють несприятливі природнокліматичні умови, які можна розділити на дві групи. Першу складають постійно діючі, тобто звичайні для певної місцевості чинники: низька якість ґрунтів, короткий вегетаційний період, тощо. До другої групи відносяться незвичайні, випадкові відхилення від нор-мальних умов розвитку сільськогосподарських культур: градобій, посуха, ранні заморозки. Нейтралізація втрат від впливу на урожай другої групи чинників досягається за допомогою створення страхових фондів.

Основною умовою страхування урожаю е його тісний зв'язок з результатами діяльності господарства. Розмір страхового забезпечення залежить від величини врожай-ності.

Іншою умовою виступає універсальність страхуван-ня — включення практично всіх стихійних лих, що зу-мовлює рівну захищеність сільськогосподарських підприємств незалежно від того. В якій природнокліматичній зоні вони знаходяться.

Наступна принципова умова полягає в тому, що виз-начення збитку відбувається в цілому по господарству, а не по окремих бригадах (відділках). Це дозволяє не допускати розпилення коштів страхового фонду при не-значних втратах, і разом з тим дозволяє відшкодовувати крупні збитки.

При страхуванні врожаю досить складною є пробле-ма визначення збитку господарства при настанні кожного страхового випадку. З цією мстою порівнюються фактичний врожай поточного року з середнім врожа-єм, який страхувальник одержав за попередні 5 років. В деяких випадках (розорювання нових земельних площ, застосування вперше зрошення) можливий розрахунок збитку на основі прогнозованого врожаю, який господарство могло б одержати при відсутності страхового випадку.

Страхувальниками сільськогосподарських культур можуть виступати всі юридичні й фізичні особи, що" використовують земельні угіддя. Об'єктами страхування:

в рослинництві є зернові (озимі та ярові), зернобобові. технічні, овочеві, баштанні, кормові культури, врожай садів, ягідників, виноградників. Страхуватись можуть також питомники, теплиці, тощо.

Об'єктами страхування багаторічних насаджень ви-ступають безпосередньо самі вони як основні чи обо-ротні фонди, а також врожай цих насаджень.

Поряд з оцінкою і відшкодуванням втрат від загибелі чи пошкодження застрахованого врожаю оцінюються і відшкодовуються втрати господарства, зумовлені пересі-вом чи підсівом (пересадженням) культур після стихій-ного лиха.

Страхування сільськогосподарських культур у всіх державних та недержавних господарствах органам» Національної страхової компанії "Оранти" (в минулому Укрдержстрах) здійснюється у випадку настання винят-кових для даного регіону метеорологічних умов. Останні досить різноманітні — сніг, іній, туман, льодова кірка, випрівання, затяжні дощі, тощо. Страховими випадками вважаються також вітрова та водна ерозія, обвали. Мо-жуть страхуватись і неповне запилення в період цві-тіння, загнивання насіння, пошкодження врожаю птахами, гризунами, іншими шкідниками. В страховому договорі може бути передбачене відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі врожаю в закритому ґрунті, причиною якої є припинення подачі електро-енергії, зумовлене природними стихіями, пожежами., технічними та технологічними аваріями. Страховим ви-падком може вважатись й крадіжка квітів в теплицях.

Зазначимо, що страхування сільськогосподарських культур не передбачає відшкодування будь-яких збитків у господарствах. Страхова відповідальність обумов-люється настанням лише такого страхового випадку, для якого були властиві деякі обов'язкові момент. До них відноситься факт стихійної події чи інших незвичайних несприятливих явиш і викликаний ними недобір вро-жаю. Якщо хоча б один з названих моментів відсутній, то страховик не зобов'язаний забезпечувати страхове відшкодування.

Наприклад, не буде вважатись страховим випадком осіння засуха, що привела до порушення строків посіву озимини і недобору внаслідок цього врожаю, тому що в цьому разі відсутній об'єкт страхової відповідальності. Не вважається страховим випадком і недобір врожаю тоді, коли мали місце звичайні (середні) для даного регіону природнокліматичні обставини. Коли ж після певного стихійного лиха (наприклад, пізніх заморозків) посіви можуть поліпшитись і дати врожай в межах се-реднього за попередні роки, то страховий випадок від-сутній.

Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю починається з дня їх посіву (посадки) і припиня-ються в день закінчення збирання врожаю, хоч для визначення цього моменту враховуються особливості деяких культур. Так, по зернових, зернобобових та інших культурах, збирання яких передбачає обмолот, страху-вання припиняється тоді, коли врожай складений в скирди чи обмолочений. При страхуванні луб'яних куль-тур (конопля, кенаф, тощо) дія договору припиняється тоді, коли врожай перероблений в зеленому свіжозбираному стані або вивезений з поля до. місця здавання, зберігання чи обробки.

Врожай картоплі, овочевих та баштанних культур, садів, виноградників страхується до вивозу його з поля (саду), а врожай коренеплодів — при залишенні його на зберігання в полі до тих пір, поки він не закладений в бурти, ями, траншеї. Такі ж умови властиві й страхуван-ню зеленої маси силосних культур.

Після завершення збирання врожаю його страхуван-ня змінюється страхуванням продукції, для чого застосо-вуються інші умови й правила.

2. Страховий захист сільськогосподарських тварин

Страхування в тваринництві полягає, з одного боку, у створенні матеріальних умов для відшкодування збитків власників тварин від їх загибелі чи вимушеного забою, а з іншого — у зменшенні (компенсації) втрат тваринницької продукції віл стихійних лих, пожеж та інших несприятливих полій. Зазначимо, що в страхову відповідальність збитки від загибелі чи пошкодження

тварин включаються, на відміну від інших основних та оборотних фондів, не лише ті, що заподіяні стихійними лихами. Такі ж збитки обумовлюються й різними хворо-бами, що також можуть визначатись як страхові випадки. .Разом з тим чимало захворювань тварин викликаються порушенням умов їх годівлі, утримання, відтворення. Тому для спеціалістів страхової організації важливо вмі-ти розрізняти об'єктивні причини від суб'єктивних, що привели до збитків у тваринництві. Страхування сіль-ськогосподарських тварин повинно стимулювати їх власників дотримуватись усіх