Взб1— валовий збір неосновної продукції.

Звичайно, зробити розрахунок збитку по останній формулі можна лише тоді, коли в господарстві ведеться окремо облік основної й неосновної продукції. Однак, якщо в річному звіті господарства не вказана площа, з якої зібрана культура на зелену масу, сіно чи силос, збиток доцільно нарахувати, взявши за основу середню оцінку застрахованого врожаю, зеленої маси чи сіна. Це можна зробити за формулою:

в якій: Св1 — середня вартість застрахованого врожаю неосновної продукції;

Зп1 — загальна площа, з якої збиралось сіно, силос, зелена маса (неосновна про-дукція).

Внаслідок деяких страхових подій (заморозків, засухи, тощо) буває необхідним виконувати роботи по пересіву чи підсіву. В таких випадках до величини збитку внаслідок пошкодження (загибелі) врожаю додаються витрати на проведення додаткових агротехнічних робі», які встановлюються по району, зоні та області.

Вартість робіт, пов'язаних з пересівом, визначається у відповідності з тиловими технологічними картами, які складаються для вирощування певної культури шляхом підсумовування затрат на весь передбачений комплекс заходів.

При страхуванні багаторічних насаджень величина збитку у випадку повного їх знищення визначається по видах (породних групах) в залежності від порядку їx врахування в господарстві. В загальну суму збитку включаються лише фруктові дерева, ягідні кущі, виноградні лози які загинули на тій чи іншій площі. Грошова оцінка збитку встановлюється як різниця між балансовою вартістю втрачених насаджень та їх зносом. Якщо висновки спеціалістів переконують в доцільності викор-чування дерев чи інших багаторічних насаджень, які ще зберегли свою продуктивність, то відшкодуванню піл-ля гає не лише збиток у розмірі вартості загинувших багаторічних насаджень, що й затрат на викорчовування.

При встановленні страхового відшкодування важли-во знати й правильно використовувати норму зносу кон-кретних видів пошкоджених багаторічних насаджень. Амортизація по них нараховується, спираючись на строк їх використання та річну норму амортизації, починаючі з першого місяця, що слідує за місяцем початку їх експлуатації. При списанні насаджень нарахування амортизації припиняється з найближчого місяця після їх вибуття.

Норми амортизації диференційовані по видах на--саджень в залежності від середнього строку їх експлу-атації. Так, величина амортизації по насіннєвих і кісточкових садах встановлена від 4% до 8%, а по виног-радниках — в межах 3% їх балансової вартості.

У випадку повної втрати врожаю багаторічних насад-жень до збирання врожаю в даному році збиток розра-ховується конкретно по насадженнях і по врожаю.

В разі загибелі тварин, що належать сільськогоспо-дарським підприємствам, кооперативам та населенню визначення збитку й страхового відшкодування витікає як із загальних принципів, так і з деяких особливостей, передбачених умовами цього страхування. Головна спе-цифіка полягає в тому, що в державних та недержавних підприємствах тварини страхуються по їх балансовій (інвентарній) вартості, а в особистій власності грома-дян — виходячи з встановлених страхових сум.

Визначенню страхового відшкодування передує об-числення збитку.

У державних та недержавних господарствах збиток визначається на основі балансової (інвентарної) вар-тості тварин, які загинули. Однак у випадку, коли інди-відуальний балансовий облік тварин не фіксується, за розмір збитку приймається середня величина по всіх тваринах даного виду. Збиток при загибелі робочих тварин (включаючи спортивних коней) розраховується за виключенням амортизації, яка на інших тварин не нараховується.

Якщо має місце вимушений забій домашніх тварин чи птахів, то збиток оцінюється в розмірі різниці між їх балансовою вартістю та сумою, одержаною від продажу доброякісного м'яса й шкіри. У випадку, коли м'ясо не можна вживати в їжу, а шкіра некондиційна, збиток повністю обчислюється як при загибелі тварини.

Відшкодування при страхуванні сільськогосподар-ських тварин визначається на основі пропорційної відповідальності. Наприклад, якщо страхове забезпечен-ня складає 75% балансової вартості тварин, то страхове відшкодування буде становити такий же відсоток суми збитку.

При загибелі тварин в особистому господарстві грома-дян обсяг страхового відшкодування встановлюється, виходячи з кількості втраченого поголів'я та страхової суми на одну тварину конкретної породи. Можливе обчислення страхової суми разом по обов'язковому і добровільному страхуванню, або лише по добровільному.

Страхові суми на одну голову по обов'язковому та добровільному страхуванню розраховуються, виходячи з середньої їх вартості в даному регіоні. Разом з тим, загальна величина відшкодування по обов'язковому та добровільному страхуванню в сумі або лише по до-бровільному не може перевищувати вартість таких же здорових тварин по діючих закупівельних цінах.

У всіх господарствах при страхуванні відшкодо-вується лише прямий збиток. Втрати продукції, що відносяться до побіжного збитку, відшкодуванню не підлягають. Не включаються в збитки також витрати на перевезення залишків худоби до місця утилізації, по ремонту місць утримання хворих тварин після їх спи-сання.