Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку, оскільки вона визначає розмір страхового інтересу. Визначення розміру страхового відшкодування здійснюється за пропорційною системою чи за системою першого ризику.

За пропорційною системою страхове відшкодування здійснюється за формулою х : а = в : с, де х — сума страхо-вого відшкодування, а — сума збитків, в — страхова сума, на яку застраховано майно, с — страхова оцінка об'єкта. Отже, якщо майно застраховано на повну суму страхової оцінки, то всі збитки в межах цієї суми будуть повністю відшкодовані. Проте якщо його застраховано у частині страхової оцінки, то й збитки відшкодовуються частково, тобто у відсотковому відношенні страхової суми до страхової оцінки. Ця система діє при страхуванні сільськогосподарських культур та добровіль-ному страхуванні будівель.

За системою першого ризику збитки у межах страхової суми відшкодовуються страхувальникові повністю. Таким чином, ці збитки є тим "першим ризиком", який несе страхова організація. Збитки в тій частині, яка виходить за межі стра-хової суми, називаються "другим ризиком", що падає на стра-хувальника. За цією системою виплачується відшкодування при добровільному страхуванні домашнього майна і засобів транспорту.

Страховик має право перестрахувати частину ризику в іншої страхової організації. Перестрахування — це страху-вання одним страховиком на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика). Страховик, який уклав з перестраховиком договір про пере-страхування, залишається відповідальним перед страху-вальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

З метою забезпечити повноту страхового фонду, прове-дення профілактичних заходів та виконання обов'язків перед страхувальниками страховики намагаються застрахувати якомога ширше коло об'єктів. Максимальна їх кількість, яка може бути охоплена страхуванням, називається страховим полем.

Навантаження страхової премії — частина страхового платежу, що Ті використовує страховик на покриття видатків по веденню справи.

Франшиза — визначена договором або умовами страху-вання частина збитків, яку страховик не відшкодовує страху-вальникові і яка припадає на страхувальника (наприклад, при страхуванні засобів транспорту).

2.2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування: 1) особисте — страхування життя від нещасних випадків; медичне страхування; 2) майнове — страхування засобів наземного, повітряного, водного транспорту; страху-вання вантажів; інших видів майна; фінансових ризиків;

3) відповідальності; 4) перестрахування; 5) інші види страху-вання, визначені в ліцензії.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю.

Однією з тенденцій удосконалення страхового законодав-ства є пріоритетний розвиток різних видів добровільного страхування. Підставами виникнення зобов'язань з добро-вільного страхування виступають договори майнового чи особистого страхування або перестрахування. За загальни-ми правилами, договір страхування є реальним, бо до вне-сення першого страхового платежу він не вступає в силу, якщо інше не передбачено умовами страхування. Він укла-дається в письмовій формі шляхом видачі страхувальникові страхового свідоцтва (сертифіката), а в морському страху-ванні — поліса.

Поняття договору страхування визначено в ст. 15 Закону України "Про страхування". Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкоду-вати завдані збитки у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, вико-нати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачу-вати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладення договору посвідчується видачею страхового свідоцтва (поліса, сер-тифіката). Договір страхування має містити: назву документа;

назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові громадянина або назву юридичної особи — страхувальника та його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір стра-хової суми; вказівку на страховий ризик; строк дії договору та порядок його зміни чи припинення; інші умови за згодою сторін; підписи сторін (ст. 15 Закону України "Про страху-вання").

Договір страхування — двосторонній, адже права та обов'язки мають обидві сторони договору — страхувальник і страховик. Зокрема, страховик за договором страхування зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами і правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлен-ня всіх необхідних документів для своєчасної виплати стра-хової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

3) при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоє-часну виплату страхової суми шляхом сплати страхувальни-кові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умо-вами страхування або згодою сторін;

4) відшкодувати витрати, що їх зазнав страхувальник при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшен-ня збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі проведення страхови-ком заходів щодо зменшення страхового ризику або збіль-шення вартості майна переукласти з ним договір страху-вання;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законо-давчими актами України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика, які є одночасно правами страхувальника у двосторонньому зобов'язанні (ст. 19 Закону України "Про страхування") [1].

Обов'язкам страхувальника відповідають права стра-ховика у договорі страхування. Страхувальник за цим дого-вором зобов'язаний;

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладенні договору страхування надати страховико-ві інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істот-не значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформу-вати його про будь-яку .зміну страхового ризику;

3)