У класифікації Д.Бромлей (1966 рік) виділено п’ять циклів розвитку: внутрішньоутробний, дитинство, юність, дорослість, старість.

У класифікації Е.Еріксона виділено такі вікові етапи, стадії психосоціального розвитку: від народження до 1 року (період немовляти або орально-сенсорна стадія); від 1 до 3 років (раннє дитинство або м’язево-анальна стадія); від 3 до 6 років (вік гри або локомоторно-генітальна стадія); від 6 до 12 років (шкільний вік або латентна стадія); від 12 до 19 років (підлітковий і юнацький вік); від 20 до 25 років (рання зрілість); від 26 до 64 років (середня зрілість); від 65 років (пізня зрілість).

У поширеній в сучасних західних школах класифікації В.Квінна (2000 рік) виділено такі вікові етапи: вік немовляти – від народження до 3 років; раннє дитинство – від 3 до 6 років; дитинство – від 6 до 12 років; підлітковий вік – від 12 до 18 років; молодість – від 18 до 40 років; зрілий вік – від 40 до 65 років; похилий вік – від 65 років і дальше.

Отже, беручи до уваги практично всі зазначені підходи було виділено середню вікову періодизацію життєвого розвитку людини.–

період немовляти (від народження до 2 років);–

раннє дитинство (від 2 до 6 років);–

середнє дитинство (від 6 до 12 років);–

підлітковий вік (від 12 до 15 років);–

юність (від 15 до 19);–

рання дорослість (від 20 до 40 років);–

середня дорослість (від 40 до 60 років);–

пізня дорослість і старість (від 60 і дальше).

5. Основні характеристики людини в різні періоди вікового розвитку (період ранньої дорослості, середньої дорослості).

Характеризуючи людину в різні періоди вікового розвитку, доцільно акцентувати увагу на таких ознаках, як пізнавальні процеси (суб’єктивні форми відображення людиною об’єктивної дійсності, які дають людині знання про оточуючий світ і про себе саму, сюди належать процеси відчуття, сприйняття, пам’яті, уяви, мислення); почуття (особливий вид емоційних переживань); емоції (суб’єктивні реакції людини на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників); мотиви (збуджувачі, які спонукають активність людини, сюди відносяться установки, ідеали); потреби (необхідність чи недостатність чогось що є необхідне для підтримки життєдіяльності організму, внутрішній двигун активності); поведінка (система реакцій відповідей людини у вигляді складних і простих дій, проступків); „Я-концепція” (сукупність всіх уявлень, які є в людини про себе самого як індивіда, особистості і суб’єкта діяльності).

Основні характеристики людини в період ранньої дорослості:

Розвиток пізнавальних психічних процесів в цей період носить нерівномірний характер. Розвиток психофізіологічних функцій досягає свого оптимуму до 25 років. Розвиток інтелектуальних характеристик продовжується протягом всього періоду ранньої дорослості, причому доросла особистість в стані сама контролювати хід свого інтелектуального розвитку і досягати висот професійної майстерності і творчості. Розвиток сфери почуттів відбувається на фоні вирішення головних проблем дорослості – досягнення ідентичності і близькості. Близькість – основа любові.

Кохання складається із таких емоцій, як інтерес – збудження, і задоволення – радість. Можливе почуття ревності, яке виражається емоціями гніву, злості. В період ранньої дорослості людина переживає новий комплекс емоцій: емоції батьківських відносин (радість спілкування з дитиною, почуття довір’я, захоплення, турботи, готовність дати дитині своє тепло, ніжність, підтримка дитини). В цілому емоційна сфера вже сформувалася і вона є стабільною. В цей вік найважливішими потребами є утворення сім’ї, народження дітей, вибір професійного шляху.

Бажання утворити сім’ю може бути обумовлена такими мотивами: кохання, духовна близькість, матеріальний розрахунок, психологічна відповідність, моральна необхідність. Найбільш значними мотивами вибору професії є практичні міркування, батьківські установки, бажання реалізувати свої здібності, цікавість до професії, її престижність і орієнтація на ту систему цінностей, яка утворилася. У 30 років на зміну романтичним цінностям приходять більш практичні, на перший план виступають зовнішні фактори мотивації праці у вигляді заробітної плати. Багато уявлень про себе, які формує „Я-концепція” в цей період продовжують збагачуватися досвідом сексуального партнера, батька, професіонала, громадянина.

Поведінка в період ранньої дорослості пов’язана із оволодінням професійною діяльністю і самовдосконаленням в ній, створенням власної сім’ї, вихованням дітей, а також з проведенням вільного часу, відпочинковою діяльністю. Кожна сфера людської активності характеризується специфічним характером діяльності і спілкування. Ведучим фактором розвитку в період ранньої дорослості є трудова діяльність, а головними завданнями цього віку є професійне самовдосконалення і створення сім’ї.

Основні характеристики людини в період середньої дорослості:

У людей, які досягнули віку середньої дорослості (40 – 60 років), помітне відносне зниження характеристик психофізіологічних функцій. Проте це не впливає на працездатність і дозволяє зберегти творчу активність. Особливості інтелектуального розвитку і показники інтелектуальних можливостей багато в чому залежать від особливостей самої особистості, від її життєвих установок, планів і життєвих цінностей. Головна особливість цього віку – досягнення мудрості (володіння широкими фактичними і процедурними знаннями, вміння оцінювати події і інформацію в більш широкому контексті і здібності справлятися з невизначеністю).

Середній вік може бути періодом розквіту сімейного життя, кар’єри, творчих здібностей, проте люди все частіше почали задумуватися про те, що вони є смертними і що їх час пройшов. Праця стає важливим джерелом людських почуттів. Майже всі емоції пов’язані з ходом трудової діяльності, її успіхами чи невдачами. Стрес відіграє важливу роль в розвитку багатьох хвороб. Цей вік також пов’язаний з тим, що люди втрачають свою другу половинку, в наслідок смерті, розлучення, або рішення жити окремо, в їхньому житті проходять такі