в холдінгові або відомчі психолого-акмеологічні служби, які координують діяльність „низинних” підрозділів, забезпечуючи їхню роботу науково та методично. Беручи до уваги той аспект, що в Росії такі служби вже діють протягом 5 років коротко проаналізуємо їхню структуру в системі державної служби Російської Федерації. Дана психолого-акмеологічна служба передбачає дворівневу організацію:–
на федеральному рівні – адміністрація Президента РФ, федеральні відомства;–
на регіональному рівні – адміністрації регіонів.
Створення психолого-акмеологічних служб рекомендовано і на муніципальному рівні. Тобто при самих муніципалітетах або їх функціональних підрозділах. А також і на первинному рівні, безпосередньо в організаціях та установах.
Розглянемо основну мету психолого-акмеологічної служби. Головною метою психолого-акмеологічної служби є акмеологічне забезпечення особистісно-професійного розвитку людини. Опосередкованою метою психолого-акмеологічної служби є створення психологічно комфортних умов для досягнення успіху в професійній діяльності, а, відповідно і соціокультурне перетворення середовища життєдіяльності людини.
Більш частковими цілями психолого-акмеологічної служби є:–
забезпечення психолого-акмеологічної підтримки в особистісно-професійному розвитку;–
психологізація і педагогізація середовища як фактора успішності професійної діяльності спеціаліста;–
психолого-акмеологічне забезпечення системи підбору розстановки, атестування і підвищення кваліфікації кадрів.
Цілі акмеологічної служби конкретизуються в її завданнях. До основних завдань психолого-акмеологічної служби відносяться:–
визначення психологічного змісту діяльності спеціалістів конкретної професійної галузі;–
вивчення умов і факторів середовища, які впливають на успіх професійної діяльності;–
дослідження процесу і результатів успішності професійної діяльності держслужбовця (по об’єктивному і суб’єктивному критерію: експертне оцінювання співвідношення виконуємих функціональних обов’язків посадовим і особистісним особливостям спеціаліста, виявлення проблемного психологічного поля);–
визначення особливостей особистісно-професійного розвитку конкретного спеціаліста, його особистісно-професійного профілю;–
виявлення резервних можливостей особистості з метою активізації особистісно-професійного потенціалу;–
технологічне забезпечення особистісно-професійного розвитку;–
розробка акмеограм і складання на їх основі програм особистісно-професійного самовдосконалення;–
проведення моніторингу особистісно-професійного розвитку кадрів;–
аналіз отриманих даних, їх теоретичне осмислення з метою виявлення закономірностей руху особистості до „акме”, ступені „акме” і зони найближчого і найдальшого розвитку.
3. Напрямки діяльності і функції акмеологічної служби.
Діяльність акмеологічної служби базується на таких трьох компонентах: науковому, прикладному та власне процесуальному. Проаналізуємо зазначені компоненти.
Науковий компонент полягає у розробці теоретичних і методичних основ розвитку особистості в процесі професійної діяльності на рівні психолого-акмеологічних знань, моделювання успішної професійної діяльності спеціаліста в залежності від специфіки професійної діяльності, її психологічного змісту.
Прикладний пов’язаний із відбором, розробкою технологій вивчення особистості в процесі діяльності, складання програм, рекомендацій особистісно-професійного розвитку спеціаліста, його професійної кар’єри.
Процесуальний компонент полягає в реалізації всіх перерахованих вище функцій і напрямків діяльності в практиці роботи служби.
Виходячи із цілей і завдань психолого-акмеологічної служби, визначені та обґрунтовані такі основні напрямки її роботи:–
інформаційно-аналітичний;–
організаційно-проектувальний;–
акмеолого-технологічний;–
науково-дослідницький.
Інформаційно-аналітичний напрямок роботи психолого-акмеологічної служби пов’язаний із:–
збором і аналізом різнорівневої інформації про діяльність і взаємодію організацій, її кадровий потенціал;–
здійсненням різного виду експертних оцінок;–
проведенням моніторингу (кадрового, рейтингового);–
здійсненням розробки прогнозів і прогнозованих сценаріїв;–
виявленням „вогнищ”, які провокують напруженість в діяльності і відносинах, понижують ефективність.
Вважається, що цей напрямок є ключовим через те, що отримана інформація використовується для інших напрямків психолого-акмеологічної служби.
Організаційно-проектувальний напрямок призваний забезпечувати вирішення ряду актуальних і специфічних завдань організації. В рамках даного напрямку здійснюється:–
супроводження кадрової роботи (підбір, розстановка, атестація персоналу, формування резерву на висування, планування професійної кар’єри);–
формування корпоративних відносин;–
розробка проектів соціального розвитку, подолання кризових явищ, ефективного іміджу організації;–
планування і реалізація діяльності по зв’язкам із громадськістю і засобами інформації.
Акмеолого-технологічний напрямок пов’язаний із такою роботою:–
подоланням психологічних труднощів у працівників і керівників організації;–
супроводженням їхнього особистісно-професійного росту (психоконсультування, корекційна та тренінгові робота);–
вирішення конфліктів.
У рамках даного нарямку здійснюється психологічне і акмеологічне консультування, яке використовується для розвитку професіоналізму спеціалістів і керівників. Робота по даному напрямку є найчастіше індивідуальною.
Науково-дослідницький напрямок передбачає наступне:–
збагачувати досвід роботи психолого-акмеологічних служб і впроваджувати його в практику;–
розробляти нові методи, алгоритми і технології вирішення професійних завдань;–
сприяти росту професійної майстерності спеціалістів та керівників самих акмеологічних служб.
У діяльності акмеологічної служби реалізуються функції: зворотнього зв’язку, оціночна, психотерапевтична, комунікативна, прогностична, стимулююча, конструктивна, профілактична, пропедевтична, просвітницька, інформаційна. Використання отриманих в процесі роботи акмеологічних служб даних доцільне в таких областях:–
розробки професіограм і акмеограм спеціалістів – обґрунтування функціональних психолого-проесійних вимог до особистості спеціаліста даної сфери;–
підбір, відбір і атестація кадрів – розробка системи критеріїв, показників і рівнів продуктивності професійної діяльності спеціалістів;–
ротація кадрів – виявлення рольових позицій кадрів різних рівнів, моніторинг особистісно-професійного рівня;–
перетворення професійного середовища, оптимізація умов професійної діяльності.
Слід зазначити, що беручи до уваги специфіку завдань, які вирішує акмеологічна служба інформація про роботу психолого-акмеологічних служб може бути як відкритою так і сугубо конфіденційною (закритою). Конфіденційною вважається інформація, яка торкається статусу і свободи особистості і містить таку інформацію:–
результати індивідуальної психологічної діагностики;–
дані, які відображають сутність і зміст особистісних психологічних проблем і труднощів суб’єкту діяльності;–
будь-яку іншу інформацію, оголошення якої може принести суттєву шкоду особистості чи організації.
Ступінь доступності іншої інформації про роботу психолого-акмеологічної служби визначається керівником організації чи відомства. Слід також брати до уваги, що результати роботи психолого-акмеологічної служби мають хоча і науково обґрунтований , але все-таки рекомендаційних характер. тому робота служб не повинна принижувати інтереси посадових осіб і не знімає з них персональної відповідальності.
4. Технологічне забезпечення акмеологічної служби.
Технології, які використовуються в роботі акмеологічних служб можна розділити на два види:
діагностичний інструментарій вивчення особистісно-професійного розвитку;
акмерозвиваючі технології.
Діагностичні інструментарії включають традиційні методи діагностики: спостереження (включене, опосередковане), які дозволяють провести первинний аналіз і оцінку особливостей особистісно-професійного розвитку спеціаліста чи особливостей колективу, групи; експертне опитування, бесіда, які дозволяють виявити проблемне психологічне поле діяльності спеціаліста. Особливе значення мають психобіографічний метод, за допомогою якого можна встановити особливості та нахили особистісно-професійного розвитку і проблем такого розвитку.
Найбільш часто використовують метод психологічного тестування, який дає можливість отримати