наявність концептуального підходу до оцінки особистості спеціаліста;–

направленість методів на отримання інформації для складання акмеологічного діагнозу і прогнозу;–

чіткість критеріїв і показників успішного спеціаліста в даній діяльності (основою може служити професіограма спеціаліста);–

врахування основних (типових) для даної професійної діяльності професійних деформацій особистості.

Головне призначення діагностичного інструментарію, який використовується в роботі акмеологічної служби – єдність оцінки готовності особистості до досягнення успіху в діяльності і стимулювання рефлексивно-оціночної сфери її самосвідомості, поштовх до саморозвитку в процесі діяльності.

Розвиваючі акметехнології також є різноманітні. В основу відбору таких технологій можуть бути покладені суб’єктно-професійні підструктури особистості: мотиваційно-смислова, емоційно-чуттєва, соціально-перцептивна, когнітивна, організаційно-комунікативна, операційно-технологічна, ауто регулятивна.

Відповідно, акмерозвиваючі технології повинні бути спрямованими на формування дефіциту параметрів кожної під структури. Разом з тим з урахуванням інтегративності компонентів підструктур можуть бути використані комплексні акмерозвиваючі технології, які сприяють поряд із розвитком наприклад, соціально-перцептивної підструктури, параметрів когнітивної і операційно-технологічної підструктури. До числа акмерозвиваючих технологій відносяться різні види тренінгів, які спрямовані на актуалізацію особистісного потенціалу, самозбереження, психоемоційну саморегуляцію, інтелектуальні задачі, проблемні ситуації, аналіз результатів професійної діяльності, ділові ігри.

5. Акмеологи як суб’єкт діяльності в акмеологічний службі.

Акмеологог у рамках діяльності акмеологічної служби повинен виконувати певні обов’язки, відповідати певним особистісно-професійним характеристикам.

У своїй професійній діяльності акмеолог зобов’язаний:–

дотримуватися Конституції та інших нормативно-правових документів;–

розглядати питання та приймати рішення відповідно до своєї компетенції;–

працювати на рівні останніх досягнень акмеологічної науки, кадроведення, використовувати сучасні науково обґрунтовані методи, постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію;–

чинити перешкоди проведенню психолого-акмеологічної роботи некомпетентними особами, які не володіють відповідною підготовкою;–

виконувати вказівки та рекомендації по роботі зі сторони спеціалісті вищестоящих організацій свого професійного профілю;–

враховувати конкретні обставини при вирішенні всіх питань, вести роботу у формах, які виключають можливість нанесення шкоди здоров’ю, честі та гідності людини;–

зберігати професійну таємницю, не розголошувати відомості, які отримані в результаті діагностичної чи консультативної роботи, якщо ознайомлення з ними не є необхідним для здійснення практичної роботи по особистісно-професійному розвитку і може принести шкоду тому заради кого така робота проводилася;–

проводити експеримент тільки на основі валідних методик і концептуально обґрунтованої програми (вести запис та реєстрацію всіх видів робіт).

Акмеолог має право:–

самостійно формулювати конкретні завдання роботи, які відповідають його компетенції, вибирати форми та методи їх здійснення, вирішувати питання про першочерговість проведення різних видів робіт та виділення приоритетних напрямків;–

вимагати від адміністрації створення умов, які є необхідними для успішного виконання професійних обов’язків;–

відмовлятися від виконання розпоряджень адміністрації у тих випадках, коли вони суперечать гуманним принципам акмеологічної науки та практики;–

знайомитися із необхідною документацією;–

звертатися із запитами у різноманітні державні організації за інформацією, яка відноситься до його області діяльності;–

приймати участь у розробці нових методів, які використовують у всіх напрямках роботи служби, оцінка їх ефективності;–

проводити дослідницьку, в тому числі дослідно-експериментальну роботу;–

виступати з аналізом і узагальненням досвіду своєї роботи в наукових, науково-популярних журналах, газетах, радіо і телебаченні;–

вести пропаганду психолого-акмеологічних знань.

Акмеолог несе відповідальність:–

за правильність акмеологічного і психологічного діагнозу, адекватність діагностичних та корекційних методів, обґрунтованість рекомендацій, які він дає;–

за збереження документації і матеріалів служби, оформлення їх у встановленому порядку;–

за якісне та своєчасне виконання вказівок вищестоящих психолого-акмеологічних структур і за звітну документацію.

Для організації роботи акмеолога створюється акмеологічний кабінет, який повинен забезпечувати необхідні умови для проведення основних видів діяльності спеціаліста. Для цього він повин бути обладнаний відповідним обладнанням: набором діагностичних методик, апаратурою для психодіагностики, обробки результатів дослідження, відео та аудіотехнікою.

Література:

Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.

Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.

Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.

Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.

Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.

Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.

Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.