5. Основні напрямки вимірювання особистісного і професійного розвитку.

В акмеології важливо представити основні напрямки, в яких відбувається оцінка особистісного і професійного розвитку. Досить важливо оцінити такі аспекти особистості, як професійні знання, життєвий і професійний досвід, особисті якості. Часто на якісному рівні професійні знання оцінюються з допомогою процедури кваліфікаційного екзамену (можна з допомогою кваліфікаційних тестів). Поряд із професійними знаннями можна оцінювати і розумові здібності, які складають фундамент для засвоєння нових професійних знань (використовують класичні тести інтелектів – тест Векслера, Кеттела, Равена).

На практиці основним засобом якісної оцінки особистісних і професійних особливостей є експертна оцінка. Практичним прикладом використання експертної оцінки є процедура атестації. При проведенні атестації в якості експертів зазвичай вибирають людей, які досить добре знайомі із тими, кого атестують, знають його роботу. для зниження суб’єктивних викривлень при атестації використовується співставлення думок декількох експертів. В останній час намітилася тенденція до використання таких експертних методів оцінки працівників, які функціонально виходять за рамки звичайної експертної комісії. Наприклад, метод ділової дискусії дозволяє зробити самого оцінюваного основним інструментом оцінки.

Ще ширші можливості ділових ігор, в рамках яких створюються ігрові ситуації, проте процес створення проблемних ситуацій досить трудомісткий, але він дозволяє ефективно підвищувати кваліфікацію працівників. Експертна оцінка може виступати в якості постійного робочого інструменту курівника. В цьому випадку вона приймає форму оціночної співбесіди, яку керівник регулярно проводить з підлеглими, це дозволяє організувати більш тісний обернений зв’язок „керівник – підлеглий”.

Психологічне тестування використовується для кількісного вимірювання особистісних і професійних якостей спеціально розроблені і стандартизовані психологічні тести найбільш часто використовується методика тестування рис характеру (тести Кеттела), станів і спрямованості особистості (профорієнтаційний тест Клімова, тест Рокіча).

Біографічні методи в багато в чому органічно доповнюють результати тестування і експертизи, дозволяючи зрозуміти передісторію особистості, ті особливості її життєвого шляху, які здійснюють серйозний влив на її актуальний стан. Арсенал біографічних методів досить широкий, проте їх застосування вимагає серйозної попередньої підготовки. Біографічний метод має як якісні так і кількісні варіанти. Зокрема, якщо деякі факти біографії інтерпретувати з в позиціях психоаналізу то такий метод буде мати назву психобіографічного.

Використання біографічних методів оцінки особистісного і професійного розвитку є досить корисним для розуміння динаміки розвитку особистості професіонала в масштабах життєвого шляху. Саме цей метод найбільше підходить для оцінки і вимірювання життєвого досвіду професіонала.

Необхідно зазначити, що лише комплексне використання представлених вище засобів якісної оцінки і кількісних вимірювань особистісних і професійних якостей дозволяє отримати достовірну інформацію про розвиток особистості професіонала, а також дає інформацію про протиріччя. (здійснення професійної діяльності з високою і стабільною продуктивністю не завжди сприяє прогресивному розвиткові самого спеціаліста. Наприклад, надмірна виконавчість працівника призводить до збіднення його особистого життя а також до росту хронічної втоми; надмірна адаптація працівника до своєї посади, яка відбувається тоді, коли на одному місці працівник працює більше 5 років. Тобто, працівник успішно справляється зі своїми посадовими обов’язками, але як особистість перестає рости, це призводить до виникнення проблем при посадовому рості чи переході на інше місце роботи – вихід: ротація кадрів).

6. Навчаючі технології, інформаційні технології у навчанні та технології ігромоделювання.

Як відомо навчання – це процес набуття нових знань, умінь і навичок. Акмеологічні технології навчання передбачають інтенсифікацію процесу навчання. На основі досліджень Г.Лозанова встановлено, що людина за один прийом може вивчити від 50 до 500 смислових одиниць. При традиційному навчанні вивчення інформації в об’ємах над бар’єрів викликає чимало труднощів, створюючи стресову ситуацію. Подолати бар’єри можливо на основі акмеологічного підходу до інтенсифікації процесу навчання. Для цього навчальна інформація викладається протягом одного уроку в таких великих об’ємах, які перевищують суб’єктивні психологічні бар’єри засвоєння. Тому в реальному уроці інтенсивного навчання інформація може подаватися відразу в об’ємі всього підручника. Подолання цих бар’єрів без стресу можливе, якщо навчальна інформація представлена у незвичайній формі: на високому рівні емоцій, у ігровій формі, з використанням неусвідомлених видів психічної діяльності і акмеологічних методик управління станом. Все це і забезпечується в ігрових прийомах інтенсивного навчання, коли на усвідомленому рівні забезпечуються умови гри, а на підсвідомому – умови невимушеного запам’ятовування великих об’ємів інформації. Г.Лозанов назвав це явище – гіпермнезією (надзапам’ятовування).

Для подолання психологічних інформаційних бар’єрів констатується акмеологічна ситуація: створюється інформаційна „перегрузка” (перевантаження) поряд із одночасною психологічною компенсацією в ігрових формах у вигляді психоемоційної сугестивної „розгрузки”. Інформаційна стимуляція дозволяє загружати в підсвідомість великі об’єми інформації, яку неможливо спочатку використати. Проте підсвідома інформаційна база (аналогічно до забутого минулого досвіду) при створені стимулюючої інформації в ігрових формах забезпечує процес „всплиття” раніше завантаженої інформації. Стимулом для цього може слугувати різна ігрова діяльність, зокрема, діяльність по пришвидшенню перегляду текстів, їх конспектуванню, рольові ігри, творчі змагання навчальних колективів.

Інформаційні технології в навчанні. Професіоналізм сучасного спеціаліста при швидкому оновленні інформації вимагає використання найновіших сучасних технологій. Для професіонала інформаційні технології – це спосіб економії часу (сьогодні доцільний такий вислів: хто володіє інформацією, той володіє світом). Сьогодні найбільш сучасними є технології з представленням інформації в електронному вигляді – на дискетах, відеокасетах, лазерних дисках. На одному лазерному диску СD, який читає будь-який комп’ютер, поміщається ціла бібліотека книг, яка містить сотні томів.

Сьогодні досить перспективною системою обміну інформації є Інтернет. Його абонентами є всі найбільші бібліотеки світу, урядові, наукові, комерційні, навчальні і виробничі організації,