Четверта група – це молоді люди, для яких характерно не просто заперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей, окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають як квазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не просто прагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готові зруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення.

Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді, Ю. Волков поділив їх на певні категорії. Зокрема: інтелектуально-освітні цінності, культурні цінності, політичні цінності. Коротко розглянемо, які саме переваги надають молоді люди у названих категоріях.

Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні роки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичного та психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це є наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не надають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросла нерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади); вагомою загрозою для суспільства стала „відтік мозків за кордон”).

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач – є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального характеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість.

Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації і деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється в піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу, жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час відвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В результаті такого підходу відбувається тотальне викорінення із культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. народна культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток).

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні. Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями в країні становить лише 13, 2%, тоді як 33,4% політикою не цікавляться зовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та лідерства. Проте, зважаючи на політичні події останніх часів, а саме вибори президента України 2004 року, слід зазначити, що політична активність молодого покоління значно зросла. Таку активну політичну позицію молоді можна пояснити, виходячи з того, що молоді властиве почуття власної гідності, а також прагнення змінити майбутнє країни, бачачи позитивні перспективи у майбутньому президентові В. Ющенкові.

2. Особливості задоволення життєвих потреб молоді.

Неможливо віднайти таку людину, у якої є все і якій би нічого не було б потрібно для свого життя. У філософському енциклопедичному словнику знаходимо таке трактування: „потреби – це необхідність або недостатня кількість чогось для підтримки життєдіяльності, розвитку організму, людської особистості”. М.Ф. Головатий трактує термін потреби, як внутрішній збуджував до активності. Вчені розрізняють потреби біологічні (матеріальні) і духовні, потреби суб’єктів (особисті) і соціальних груп. У людини завжди є елементарні, їх називають „вітальні потреби”, які забезпечують просте фізичне існування, якщо їх не задовольняти людину чекає смерть. Між біологічними і духовними можна виділити і проміжні потреби – соціально-біологічні. До них належать: потреба у лідерстві, забезпечення особистої безпеки, організація колективного життя. Зазначу, що людина підкоряється біологічним і соціально-біологічним потребам підсвідомо, на рівні іраціональної поведінки. Соціальні потреби визначають вищий смисл життя, їх представляють абстрактні ідеї – Істина, Віра, Краса, Добро, Справедливість, Доля. На думку вчених, діяльність будь-якого суспільства спрямована на певні основні цінності, руйнування яких веде або до трансформації соціуму, або до його краху.

Задоволення потреб людини можливе лише в процесі тісної взаємодії людини із зовнішнім середовищем в результаті взаємодії із іншими людьми. Потреби динамічні, вони змінюються, ускладнюються. Їх розвиток базується на раніше задоволених потребах, а нові з’являються в процесі включення людини в більш складні сфери діяльності (навести приклад потреб і їх задоволення у казці про золоту рибку). Повне задоволення потреб людини практично неможливе, тому необхідне від кожної людини вдумливий, свідомий підхід до вибору і задоволення потреб. Виділяють такі потреби:–

по сферах діяльності людей (трудові, спілкування, пізнання)–

по об’єкту самих потреб (матеріальні, духовні, естетичні, етичні)–

по функціональній ролі потреб (самозбереження людини, першочергові і другорядні, стійкі і ситуаційні)–

по суб’єкту потреб (індивідуальні, групові, колективні, суспільні)

Незалежно від того, у якому суспільстві живе молода людина у неї обов’язково є деякі загальні, базові потреби. Зокрема це відноситься до необхідності набути конструктивну діяльність і сприяти стати творцем власного розвитку, як індивідууму.

Ціннісні орієнтації, потреби молоді в цілому