дихотомічні (вимагають відповіді “так” або “ні”);*

закриті (дається можливість вибору встановлених варіантів відповіді);*

відкриті (відсутні обмеження у відповідях).

5) бесіди. Для них має бути характерною тематична спрямованість. Вони можуть проводитись як із самими учнями, так і з учителями, директорами шкіл, батьками і т. д. Бесіди можуть бути класні, групові та індивідуальні. Групова бесіда може носити характер бесіди-інтерв’ю, що має певні тематичні рамки і проводиться з невеликою кількістю учнів.

6) педагогічний експеримент. Він може проводитись у природних умовах навчально-виховного процесу. Такий експеримент називається природнім. При цьому учні не повинні знати про те, що проводиться експеримент. Компонентами природного експерименту є: вибір виду діяльності, функціональний аналіз цієї діяльності, спостереження за проявами дитини в обраних умовах діяльності, аналіз результатів діяльності і складання на їх основі характеристик особистості. Педагогічний експеримент може бути використаний для вивчення ефективності тих чи інших методів і форм профорієнтаційної роботи. В ході експерименту використовують спостереження, бесіди, анкетування та ін. Аналіз результатів експерименту проводять методом порівняння даних, отриманих в експериментальних і контрольних групах (класах) учнів. В експериментальних групах проводять дослідно-експериментальну роботу по питанню, що вивчається. В контрольних групах роботу організують у звичній, раніше існуючій формі.

Педагогічний експеримент, який проводиться у спеціальних лабораторних умовах, називається лабораторним. Його використовують для уточнення методики педагогічного дослідження, визначення найбільш ефективних прийомів виховання професійних інтересів, умінь і навичок, способів контролю та самоконтролю та ін. Основними недоліками лабораторного експерименту є те, що особистість ізолюється від природніх умов життя, а також кожен прийом в ході експерименту дозволяє дослідити лише один відокремлений процес психічної діяльності і не забезпечує вивчення особистості як цілого.

7) метод узагальнення незалежних характеристик. Його суть полягає в тому, що всі вчителі, що працюють втому чи іншому класі, дають свою характеристику учня й одночасно рекомендують йому вибрати певну професію. З цією ж метою можна залучити й інших осіб: шкільного психолога, лікаря, батьків та ін. Після цього узагальнюють отримані характеристики і на їх основі роблять певні висновки.

Література:

Барановский А.Б., Потапенко Г.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации:Учебно-методическое пособие.–К., 1991.

Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников.–М.:Просвещение, 1988.

Захаров Н.Н. Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация школьников.–М.;Просвещение, 1989.

Kалугин Н.И., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся.–М.;Просвещение, 1983.

Професійна орієнтація молоді / Випуск 1.–Тернопіль, 1995.