Реферат на тему:

Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні

ПЛАН

1. Громадські об’єднання у системі молодіжного і дитячого руху.

2. Особливості діяльності молодіжних організацій (ознаки, функції МО).

3. Типологізація молодіжних організацій.

4. Основні риси громадських структур на сучасному етапі розвитку України.

1. Громадські об’єднання у системі молодіжного і дитячого руху.

Молодіжний та дитячий рух як система складається із 3-х підсистем, зупинимося на характеристиці організаційно-інституційної підсистеми. До її складу входять: державні структури та громадські структури. Головними у цій підсистемі є державні інститути, проте необхідно зазначити, що провідними і найбільш значимими в ній були і залишаються громадські самодіяльні структури. Основна причина такого стану речей: існування молодіжного руху довший час лише у формі громадських, самодіяльних об’єднань, а державні інститути молодіжного руху активно почали формуватися лише останні 10-12 років.

На думку більшості юнологів, громадська структура молодіжного руху складається з таких громадських об’єднань:

? серцевина молодіжного руху, найбільш важливою його ланкою є молодіжні організації, тобто під різними назвами (союзи, спілки, асоціації, рухи...) вони різні за назвою, за масштабами діяльності, за політичним забарвленням;

? різноманітні громадські молодіжні та дитячі фонди (зокрема: Дитячий фонд України, благодійний фонд підтримки робітничої та селянської молоді, Український фонд студентів, Український фонд студентів, Фонд „Молода Україна”);

? аматорські клуби за інтересами, що різняться як за напрямками (культурологічні, спортивні...) так і за формами діяльності;

? молодіжні об’єднання, які не мають чітко вираженої організаційної структури, програмних документів їх називають „неформальні групи”. До 80-х років „неформалами” називали майже всі молодіжні організації окрім комсомольської та піонерської. Сьогодні „неформальна група” – це група людей яких зв’язують особисті, не закріплені організаційно та не оформлені юридично зв’язки.

? релігійні молодіжні об’єднання;

? молодіжні секції, філії, „крила” при дорослих громадських організаціях та партіях;

? молодіжні підприємства, госпрозрахункові установи, що діють при громадських молодіжних організаціях, а також окремі об’єднання молоді, які займаються виробничою, комерційною діяльністю не в межах громадських об’єднань (наприклад студентські загони МЖК, молодіжний туризм).

? сьогодні виділяють як самостійну групу і студентські об’єднання (профспілкові організації студентів, фахові студентські організації та об’єднання за інтересами, органи студентського самоуправління).

2. Особливості діяльності молодіжних організацій.

Більше 90% молоді входять до молодіжних громадських організацій, отже варто досконало з’ясувати що юнологи конкретно розуміють під поняттям „молодіжної громадської організації”. Зокрема Корнієвський та Якушик дали визначення терміну молодіжної громадської організації яке є досить точним, проте переобтяжене філософським змістом.

Отже, „МГО – це певні молодіжні суспільні сили, які: а) в тій чи іншій степені усвідомлюють свою специфічність, особливість своїх власних інтересів і свого місця і ролі в суспільстві; б) здійснюють певну суспільно значиму діяльність, яка напрямлена на реалізацію їхніх інтересів; в) мають чіткі внутрішні структури”.

Серед всіх визначень молодіжних організацій найбільш науковим, яке відповідає реаліям сьогодення є те, яке дане в Законі України „Про молодіжні і дитячі громадські об’єднання” від 1 грудня 1998. молодіжні громадські організації – це об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших суспільних інтересів.

Дитячі громадські організації (там же) – це об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, що напрямлена на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства.

Іншими словами, молодіжні організації це те місце де молоді люди можуть розвивати та представляти свої інтереси. Будь-яка молодіжна громадська організація має чотири головні ознаки.

Ознаки молодіжних громадських організацій:

? офіційно оформлене членство (причому у різних формах: видача членських квитків, нагрудних значків...);

? участь членів об’єднання у створенні його матеріальної бази у тому числі шляхом сплати вступних і членських внесків;

? участь у самоуправлінні об’єднання (тобто участь у загальних зборах організації, бути членом секретаріату, або членом виконавчих органів – правління);

? обов’язкова наявність статуту об’єднання, інколи можливо програми чи іншого програмного документу.

Процес створення і становлення молодіжних громадських організацій різноманітний, проте він в цілому має чотири основних стадії. Отже, стадії створення молодіжних організацій є такими:

¦ номінальна стадія молоді люди лише об’єднуються в організацію, причому цей процес є стихійним, а тому зв’язки між ними є досить слабкі;

¦ стадія формування, коли формуються зв’язки між членами організації а також розвиваються внутрішні структури

¦ консолідуюча стадія характеризується чітким визначенням лідерів, формуванням активу, розподіленням функцій та обов’язків

¦ заключна стадія пов’язана із завершальним оформленням організації, коли вже прийняті основні документи – програми та статут

Молодіжна громадська організація виконує наступні функції:

¦ організаційну, вона пов’язана як із процесом об’єднування молоді на основі спільних інтересів в організацію так із навчанням молодих людей жити в колективі, звіряючи свої інтереси з інтересами інших людей даного колективу

¦ виховна – тобто організація виховує, вчить як хорошого так і поганому тому що відбувається великий вплив людини на людину

¦ комунікативна функція пов’язана із безпосереднім спілкуванням людей цієї організації між собою – це збагачує особистість навиками спілкування в колективі, окремій групі, мікро групі

¦ господарська функція полягає у слідую чому: участь молоді у вирішенні як власних так і загальнодержавних задач (наприклад, матеріальна база, засоби забезпечення діяльності організації)

3. Типологізація молодіжних організацій.

В Україні сьогодні діє більш, як 60 всеукраїнських молодіжних громадських організацій, 300 регіональних – вони мають досить широкий спектр діяльності (зокрема,