Аналізуючи літературу з приводу цього питання, зауважимо що більшість джерел досить однобоко висвітлюють дане питання. Відмітимо, що в науковій літературі існує декілька підходів до типологізації (іншими словами класифікації) молодіжних громадських організацій. Основні критерії класифікації молодіжних громадських організацій:

? особливості соціальної бази молодіжних організацій;

? специфіка генезису (виникнення), організаційні принципи і структура організації;

? основні функції молодіжної організації;

? місце молодіжної організації в суспільстві;

? особливості впливу на суспільні процеси.

Типологізація може здійснюватися з урахуванням наступних факторів:

¦ етнічні, расові приналежності учасників;

¦ стать молодих людей;

¦ регіональні особливості;

¦ вік учасників (діти, підлітки, молодь);

¦ професійні особливості учасників (студенти, бізнесмени...);

¦ стан здоров’я (організації інвалідів).

Можна також в основу класифікації покласти наступні принципи:

¦ особливості членства (індивідуальні, колективні, змішані)

¦ степені демократичності (демократичні, недемократичні)

¦ ступені відкритості (легальні, напівлегальні, нелегальні)

¦ відношенні до соціально-економічної політики у суспільстві (ультраліві, ліві, лівоцентричні, центричні, право центричні, ультраправі)

¦ степені впливу на молодь (дуже впливові, впливові, маловпливові, невпливові)

¦ відношення до історичного розвитку даного суспільства його політичної системи (прогресивні, консервативні, реакційні)

¦ степені релігійної приналежності (релігійні, атеїстичні, світські)

¦ способу фінансування (державні, політичні, недержавні або громадські)

¦ по рівню існування (всеукраїнські, регіональні, місцеві)

¦ за характером існування (формальні, неформальні)

¦ за кількістю членів (масові, мало чисельні)

Окремо слід зупинитися на молодіжних організаціях і політичних партіях. Ні одна із молодіжних організацій не може стояти поза політикою, оскільки «молодіжна організація маючи певні цілі і завдання контактує з дорослими політичними партіями, а досягти своїх цілей можна лише на основі системи певних цінностей.

Будь-яка молодіжна організація не будучи безпосередньо політичною має тим не менше пряме відношення до політики, тому що займаючись вихованням молоді, в тому числі формуванням ідейних переконань, політичної культури – така діяльність просто не може бути аполітичною». Це чітко видно підчас виборчих компаній, референдумів та інших масових заходах.

¦ За політичним принципом (деполітизовані, з широкою ідейною платформою, високо політизовані)

Наведемо конкретні приклади молодіжних організацій за політичним принципом:

Деполітизовані – в їхній склад входять молоді люди, які мають не однакові ідейні платформи, і займають різні політичні позиції. Базою таких молодіжних організацій є матеріальна і організаційно-кадрова основа. Вони, як правило, є недовговічними та неміцними. Наприклад, „Український молодіжний авангард”, „Спілка української молоді”, „Союз українського студентства”.

Молодіжні організації з широкою ідейною платформою об’єднують молодь яка має приблизно однакову орієнтацію – вони орієнтуються на декілька „дорослих” політичних формувань (соціалістичний вибір). Наприклад, „Соціалістичний конгрес молоді”, „Молоді республіканці України”.

Високо політизовані молодіжні організації є міцними, стійкими, тісно пов’язані однією партією (соціалістичні, комуністичні, ліберальні, анархістські, консервативні, фашистські...). Наприклад ліберально-демократичні: Лімо (ліберальне молодіжне об’єднання) – молодіжна організація Ліберальної партії України, загальна кількість членів – 14500; УСДМ (Українська соціал-демократична молодь) – молодіжна організація Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), кількістю членів – 1000; Трудовий союз молоді – молодіжна організація Партії праці, кількість членів – 500. Соціалістичні: СКМ (Соціалістичний конгрес молоді) – молодіжна організація Соціалістичної партії, кількість членів – 4800. Неокомуністичні: ЛКСМУ (ленінська комуністична спілка молоді України) – молодіжна організація Комуністичної партії України, загальною кількістю 14000. Національно-радикальні: СУМ (Спілка української молоді) – молодіжна організація орієнтована на Конгрес українських націоналістів, кількість членів – 1650; РХМ (Республіканська християнська молодь) – молодіжна організація Республіканської християнської партії, кількість членів – 1000. Національно-демократичні: СХДМ (Спілка християнсько-демократичної молоді) – молодіжна організація Християнсько-демократичної партії України, кількість членів – 1300; Молодий рух – є складовою частиною Народного Руху України, кількість членів – 3000; НДЛМ (Народно-демократична ліга молоді) – молодіжна організація Народно-демократичної партії України, кількість членів – 5000; ДПУ (Демократичні перетворення України) – молодіжна організація Демократичної партії України, кількість членів – 3000.

Проте, найчастіше молодіжні організації юнологи поділяють за напрямком діяльності:

? політичні („Ліберально молодіжне об’єднання”, „Тризуб імені Степана Бандери, „Об’єднання демократичної української молоді”);

? за трудовою діяльністю („Всеукраїнська рада молодих вчених та спеціалістів”, „Союз молодіжних організацій України”, „Український фонд студентів”, „Асоціація профспілкових організацій студентів України” (800 тис. членів), „Асоціація молодих українських політологів і політиків”);

? молодіжні організації, які задовольняють різні творчі, культурні та спортивні потреби („Всеукраїнська молода ліга Eterno Lumo”, Українське аерокосмічне об’єднання „Сузір’я”, Всеукраїнська спортивна організація „Клуб Івана Піддубного”);

? підготовка національної еліти („Клуб української елітарної молоді”, „Нова генерація”);

? молодіжні організації, які працюють над вирішенням проблеми дітей (СПОУ, Асоціація молодіжних пошукових обєднань „Обеліск”, Асоціація гайдів України, „Пласт”, „Січ”);

? молодіжні організації, які займаються благодійницькою діяльністю („Благодійний фонд підтримки робітничої і селянської молоді України”, Благодійне товариство „Молодь за милосерддя”);

? екологічна діяльність („Українська молодіжна екологічна ліга”, „Зелені”);

? релігійні організації (існують релігійні організації інтернаціонального характеру, що поєднують міжнародні асоціації – Асоціація молодих християн, що налічує 45 мільйонів членів; Міжнародна католицька федерація молодіжних організацій, що включає 36 організацій із 27 країн; світове товариство буддійської молоді, що має представництво у 15 країнах світу; Світова асамблея мусульманської молоді, налічує 450 організацій на п’яти континентах; Всесвітня організація іудеїв налічує 500 тис. членів у 30 країнах; в Україні діє організація „Українська молодь Христові”; а також Християнська молодіжна організація Церкви адвентистів сьомого дня, Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України).

4. Громадські структури молодіжного руху розвиваються і займають відповідне місце в політичній системі суспільства. Можна таким