Туган-Барановський, Петро Струве та Богдан Кістяківський. На засадах ідей, що оберталися у колі ревізіоністів" та "легальних марксистів", Богданом Кістяківським далі була розроблена теорія правової і соціальної (у його термінології "соціально-справедливої" або "соціалістичної") держави, яка актуальна й нині.
Праця Кісятківського "Держава правова і соціалістична" була опублікована у 1906 році. В рамках ортодоксальної марксистської теорії держава розглядалась як знаряддя забезпечення інтересів панівного класу. Марксизм наголошував на тому, що держава має зникнути в результаті ліквідації суспільства експлуатації, розглядаючи водночас існуючу державу суто як засіб класового пригноблення. Навпаки, для Кістяківськиого характерним було розуміння держави як інституції, покликаної в ідеалі слугувати реалізації загального блага та обстоювати солідарні інтереси громадян. Фактично він висловлювався за те, щоб держава була суто правовою установою і водночас визнавав можливість соціального компромісу між різними соціальними верствами в умовах поглиблення соціальних реформ. Кістяківський наголошував на тому, що реформування державних інституцій за рецептами соціальної демократії має означати зміцнення правових засад, а не їх заперечення. Він вважав, що держава має бути такою структурою, в рамках якої, по-перше, гарантовані недоторкані права людини, по-друге, здійснюється народне представництво, по-третє, забезпечено верховенство закону, по-четверте, визнані не тільки громадянські та політичні права, але також і соціальні права (які він розглядав як права, що забезпечують "гідне людське існування"-. Це на той час було новацією, соціальні права не розглядалися як такі, що можуть бути запроваджені до текстів конституційних документів.
Для України сьогодні все це важить дуже багато через те, що, з одного погляду, нам конче потрібно посилити роль правових важелів, зокрема створити потужний та авторитетний суд європейського зразка. Проведена приватизація, як би ми до неї не ставилися, вимагає юридичного уточнення і законного легітимного закріплення прав власності. Це необхідно для того, щоб наша країна не перетворилася на країну перманентного перерозподілу власності внаслідок чергової зміни влади. З іншого боку, в процесі ринкових трансформацій нам доконче треба забезпечити соціальний компроміс між різноманітними соціальними верствами, не допустити закріплення величезного соціального розшарування, створити умови для дотримання балансу між інтересами працедавців, найманих працівників і держави, зміцнити роль профспілок. Сьогодні склалася така ситуація, коли серед значної частини інтелектуальних верств у нашій країні поширились ультраліберальні настанови. У цих колах часто спостерігається намагання обґрунтувати щось на кшталт "буржуазної революції" (в іншій термінології "національної революції)-. Такі ідеї вкрай небезпечні через те, що вони покликані замінити одну диктатуру на іншу та зняти відповідальність людини за загальне благо та життєві шанси інших людей. Це не може бути прийнятним для соціал-демократії.
Список використаної літератури
Депенчук Л. Богдан Кістяківський. — К., 1995
Фінько А. Є. Держовотворча теорія Богдана Кістяківського в контексті формування етичного реформсоціалізму // Мультиверсум. Філос. альманах. — К., 1998;
Давыдов Ю. Н. Вебер и Кистяковский. Опыт микроанализа // Б. А. Кистяковский. Философия и социология права. — СПб., 1998.