і репродукування є ключем до розуміння проявів зон насилля в структурі соціуму як наріжного каменя ґендерного паритету. У зв’язку з цим постає нагальна потреба подальшого розширення усвідомлення таких культурологічних понять, як “материнство” та “батьківство”.
Література
Аверинцев С. С. К истолкованию символики мифа о Эдипе // Античность и современность. – М., 1972. – С. .
Алексеенко А. П. Самопожертвование в духовном облике украинской женщины // Женщины за духовную безопасность общества. Материалы международной практической конференции. – Харьков, 1999. –С. .
Брант Г. А. Природа женщины как проблема (концепция феминизма) // Общественные науки и современность. – 1998. – №2. – С. 167-180.
Жеребкина И. Женское политическое бессознательное. – СПб., 2002. – 224 с.
Жерьобкіна І. Життя як жанр. Андрій Білий // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №7-8. – С. .
Жерьобкіна І. Філософія фемінізму як напрямок пост структуралістської філософії // Філософська думка. – 1998. – №2. – С. .
И. П. Сила родительского проклятья в Харьковской губернии // Этнографическое обозрение. – 1889. – №3.
Коллонтай А. Общество и материнство. – М., 1922. – В.II. – 572 с.
Коллонтай А. Общество и материнство. Государственное страхование материнства. – М., 1921.