РЕФЕРАТ
На тему:
Мотивація трудової діяльності.
ПЛАН
Потреби та інтереси як детермінанти трудової поведінки.
Цінності у мотиваційному процесі.
Структура мотивів трудової поведінки.
1. Трудова поведінка членів суспільства визначається взаємодією різних внутрішніх та зовнішніх збуджувачів.
Мотив – це спонукання до активності та діяльності особистості, соціальної групи, пов’язане з прагненням задовольнити певні потреби.
Мотивація – це поведінка, яка направлена на вибір мотивів для пояснення реальної трудової поведінки.
Потреби – це турбота індивіду про забезпечення необхідних засобів і умов для власного існування і самозабезпечення.
Ієрархія потреб за Маслоу:
Фізіологічні та сексуальні потреби – це потреби у відтворення їжі, диханні, одязі.
Екзистенція – це потреби безпеки свого існування впевненості у завтрашньому дні.
Соціальні – це потреби у належності до колективу, спілкуванні, турботи за інших і увазі до себе.
Престижні потреби – це повага з боку інших, службовому рості, авторитеті.
Духовні – це потреби у самовираженні через творчість.
Існує багато соціальних і моральних потреб, які вивчаються і враховується в соціології з різних точок зору. Певна їх частина має безпосереднє відношення до проблеми мотивацій праці, серед них виділяють такі:
потреба в самоповазі (сумлінна трудова діяльність за ради позитивної думки про себе як про людину і працівника)
потреба в самоутвердженні (це високі кількісні та якісні показники праці заради авторитету і похвали з боку іншими)
потреба у визнанні – це спрямованість трудової поведінки на доказ своєї професійної придатності.
потреба у соціальній ролі (хороша робота як спосіб бути кимсь)
потреба у самовираженні (високі показники у роботі на основі творчого підходу до неї)
потреба у активності (трудова діяльність як самоціль, прагнення у підтримці здоров’я через активність)
потреба у продовженні роду
потреба у вільному часі
потреба у самозбереженні (менше працювати, але в кращих умовах)
потреба у стабільності
потреба у спілкуванні
потреба у соціальному статусі (чітко виражене підпосередкування трудової діяльності цілями кар’єри)
потреба у соціальній солідарності (бажання бути як всі)
Потреби грають важливу роль у загальному процесі мотивації трудової діяльності. Вони стимулюють поведінку, але лише тоді коли усвідомлюються працівниками. В цьому випадку вони приймають форму інтересу.
Інтерес – це конкретне вираження усвідомлених потреб.
На відміну від потреб і інтерес спрямований на ті соціальні відносини, від яких залежить задоволення потреб.
Якщо потреби показують, що потрібно людині для нормального життя, то інтерес відповідає на питання: як діяти, щоб задовольнити потребу.
Існують матеріали і духовні інтереси. Будь-яка потреба може сформувати багато різних інтересів.
2. Цінності – це уявлення суб’єкта, суспільства чи соціальної групи про головні та важливі цілі життя та роботи, а також про основні засоби досягнення їх.
Спрямування особистості на ті чи інші цілісні орієнтації, що є загальним орієнтиром у людській поведінці. Якщо для людини важливою цінною орієнтацією є творчий характер праці, то деякий час вона може не думати про заробітну плату.
Серед цінностей розрізняють:
цінності – цілі (термінальні)
цінності – засоби (інструментальні)
Термінальні цінності – відображені стратегічні цілі існування людини (здоров’я)
Інструментальні цінності – це особисті якості зі допомогою якої можна досягти цілей (сила волі)
Спеціальною формою цінностей виступають суспільні ідеали, тобто уявлення проте: яким чином у суспільстві повинні бути суспільні відносини і працівник. Поведінка працівника, його мотивація обумовлюється не тільки системою цінностей суспільства, трудовою організацією, але її соціальні норми – стихійно складеними чи свідомо встановленими правилами поведінки. Якщо цінності задають той чи інший напрямок поведінки, то норми регулюють конкретні вчинки і дії.
3. Мотиви у сфері праці виконують різні функції, які реалізуються у поведінці працівника.
До цих функцій належать:
орієнтуюча – коли мотив спрямовує поведінку працівника у ситуації вибору варіантів поведінки.
смислоутворююча – коли мотив визначає собою суб’єктивну значимість даної поведінки працівника.
опосередкована – коли мотив породжується на стиці зовнішніх і внутрішніх збудників. опосередковуючи їх вплив на поведінку.
мобілізуюча – коли при необхідності мобілізує всі сили працівника для реалізації і значних для нього видів діяльності.
виправдовуюча – коли у мотиві закладено ставлення індивіду до нормованого з зовні зразку (еталону).
Група основних мотивів утворює мотиваційне ядро, яке має свою структуру що залежить від конкретних трудових ситуацій.
Засоби Цілі Матеріальні Моральні Активна Пасивна
Цінності Стимули Поведінка
Потреби Інтереси Мотиви
Матеріальні Духовні Соціальні
Суспільні Творчі
Особисті Колективні Інтелектуальні Естетичні
Мал. 1. Класифікація елементів мотиваційного механізму регулювання трудової поведінки.
Розгортання механізму мотивації людини в процесі трудової діяльності.
Нестача благ Потреба (концентрація на нестачі благ) Потяг (спонтанний пошук поповнення нестачі благ) Стимул (констатування образу необхідного блага) Мотив (знаходження способу здобуття необхідного блага)
Мотиватор (закріплення цього способу) Установка (готовність приймати необхідні дії) Інтерес (передбачення отримання вигоди) Цінність (засвоєння загальнолюдських цінностей) Прагнення (замисел) План Наміри Воля
4. Специфіка полягає у використанні спеціальних соціальних та соціально-психологічних методів досліджень, які взаємно доповнюють один одного і несуть всю кількість нової організації. Соціальне дослідження включає 5 взаємопов’язаних етапів:
Підготовка дослідження;
Збір первинної інформації;
Підготовка зібраної інформації до обробки і її обробка;
Аналіз обробленої інформації;
Звіт за результатами дослідження.