Той суспiльний устрiй, у якому людина вiдносно легко може змiнити 

свiй статус, соцiологи називають  вiдкритою системою. 

 Той устрiй, у якому людям дуже важко змiнити свiй статус, 

соцiологи називають  закритою системою. 

Дещо подiбне до цього ми розглядали, коли знайомились з поняттям

досягненого статусу та приписаного статусу. Досягненi статуси вiдкритi

для людей на основi iндивiдуального вибору та змагання, конкуренцiї, в

той час як приписанi статуси надаються групою або суспiльством.

В дiйсностi не має таких суспiльств, що були б повнiстю вiдкрити-

ми або повнiстю закритими. Сполученi Штати вважаються прикладом

вiдносно вiдкритої системи. Вона базується на такiй класовiй системi,

вважають американськi соцiологи, у якiй досягненi статуси забезпечують

найважливiшi пiдстави для нерiвного розподiлу соцiальних ресурсiв.

Сполученi Штати не засновувалися на iдеї, що всi люди мають отримати

рiвний статус, або на iдеї безкласового суспiльства. Демократичне кре-

до притримується того, що  всi люди мають мати рiвнi можливостi пiдня- 

тися в класовiй системi.

В теорiї винагороди соцiального життя випливають для людини в за-

лежностi вiд її достоїнств та здiбностей в залежностi вiд її внеску до

загальної суспiльної справи. На практицi, як зауважують американськi

соцiологи, американська система зазнає певного впливу приписаних ста-

тусiв, що визначаються на пiдставi раси, вiку та статi. (Вплив цих оз-

нак ми будемо розглядати пiзнiше).

Прикладом закритої системи є традицiйне iндуїстське суспiльство,

що функцiонувало необмежено до -ї свiтової вiйни. Це суспiльство ба-

зувалося на кастовiй системi, в якiй приписанi статуси забезпечували

головнi пiдстави основного розподiлу соцiальних ресурсiв. Люди успад-

ковували їх соцiальний статус за народженням вiд своїх батькiв i не

могли його змiнити. Iсторично в Iндiї iснували тисячi каст, але всi

вони подiлялися мiж чотирма головними кастами.

 Каста брамiнiв або жерцiв, нараховувала близько 3 вiдсоткiв на-

селення.

 Касти кшатрiї в мов би нащадкiв воїнiв, та вайшиїв, торговцiв,

разом складали близько 7 вiдсоткiв iндусiв.

 Каста шудрiв селян та ремiсникiв, налiчувала близько 7

вiдсоткiв населення.

Останнi вiдсоткiв складали  гарiджаниабо недоторканi, що тра-

дицiйно працювали пiдмiтальниками, смiттярями, шкiряниками та свинаря-

ми.

Члени нижчих каст зневажалися, принижувались та пригнiчувались

членами вищих каст незалежно вiд їх особистих достоїнств та поведiнки.

У системi дiяли жорсткi правила уникання контактiв, тому що вважалося,

що контакти з членами нижчих каст духовно забруднюють та опоганюють

членiв вищих каст.

Навiть сьогоднi у деяких мiсцевостях Iндiї, особливо сiльських,

касти формують поведiнку людей, встановлюють правила женихання, вжи-

вання їжи, домашнього господарювання та зайнятостi. Але навiть у зе-

нитi свого розвитку кастова система нiколи не виключала повнiстю

мобiльностi угору та униз по соцiальнiй дробинi. Тим бiльш сьогоднi.

Але й досi кастовi упередження гальмують соцiальну мобiльнiсть.

Теоретичнi концепцi ї соцiально ї  стратифiкацiї 

Чому для усiх суспiльств характерна соцiальна нерiвнiсть?

Це питання завжди турбувало людей.

Стародавнi єврейськi пророки та фiлософи стародавньої Грецiї об-

говорювали цю проблему, але й сьогоднi вона є однiєю з центральних

проблем соцiологiчних штудiй.

Iсторично склалися двi зовсiм рiзнi вiдповiдi на це питання.

Перша -  консервативна пiдтримувала iснуючий соцiальний устрiй.

В цiй вiдповiдi стверджувалося, що нерiвний подiл соцiальних благ  не- 

обхiдний для виконання суттє вих завдань суспiльства.

Друга -  радикальна була дуже критичною до iснуючих устроїв. В

цiй вiдповiдi стверджувалося, що  соцiальна нерiвнiсть виникає у бо- 

ротьбi за дефiцитнi цiннi товари й послуги.

Сучаснi теорiї нерiвностi також пiдпадають пiд одну з цих двох

традицiй.

Теорiї, що виросли з консервативної традицiї, сьогоднi називають 

функцiоналiстськимиТеорiї, що вирастають з радикальної традицiї, от-

римали назву  конфлiкцiонiстських I дебати, що точаться щодо рiзних

концепцiй, часто є академiчним замiщенням реального конфлiкту мiж

рiзними полiтичними орiєнтацiями.

Функцiоналiстська концепцiя.

Вона притримується той точки зору, що стратифiкацiя iснує завдяки

тому, що  вона вигiдна для суспiльства в цiлому Класичнi твердження

цiєї теорiї сформулювали у 1945 роцi Кiнгслi Девiс та Вiлберт Мур, хо-

ча з тих пiр вона неоднаразово модифiкувалась та удосконалювалась

iншими соцiологами.

Девiс та Мур доводили, що, соцiальна стратифiкацiя є як унiвер-

сальною, так й необхiдною, i що жодне суспiльство будь-коли не буде

повнiстю безкласовим. З їх точки зору усiм суспiльствам потрiбна стра-

тифiкацiя, якщо їм (1) потрiбно заповнювати усi статуси, що є у

соцiальнiй структурi, та () мотивувати людей до виконання їхнiх

обов'язкiв, пов'язаних з їх позицiями.

Мотивацiя людей до виконання обов'язкiв є важливою тому, що рiзнi

обов'язки, які пов'язанi з рiзними статусами, не є однаково приємними,

і не є однаково важливими для соцiального виживання та такими, що

рiвною мiрою потребують тих же самих здiбностей i талантiв.

 Нерiвнiсть у цьому вiдношеннi забезпечує необхiдну мотивацiйну 

спонукуІ через те, що виногородження умонтованi у систему, соцiальна

стратифiкацiя є структурною властивiстю усiх суспiльств.

Використовуючи розроблену економiстами модель попиту та пропо-

зицiї, Девiс i Мур прийшли до висновку, що  найвище винагороджуються 

позицiї що: 1) займаються найталановитiшими та найквалiфiкованiшими 

особами (це з боку пропозицiїта ) що функцiонально найважливiшi для 

суспiльства (це з боку попиту).

Наприклад, щоб гарантувати достатню кiлькiсть квалiфiкованих,

вмiлих лiкарiв, суспiльство мусить запропонувати їм високу заробiтну

плату та високий престиж. Девiс та Мур зауважили, що якщо не запропо-

нувати лiкарям такi винагороди, ми не зможемо очiкувати, що люди захо-

чуть займатися обтяжливою та дорогою медичною освiтою.

Люди на вищих щаблях соцiальної iєрархiї мають отримувати

вiдповiдне винагородження. В iншому випадку цi позицiї залишались би

незаповненими i суспiльство було б дезiнтегровано.

Структурно-функцiональний пiдхiд до стратифiкацiї неодноразово

пiддавався критицi. З одного боку, критики зауважували, що люди  народ- 

жуються у певних соцiальних позицiях, що займають їх сiм'ї, i з самого

народження або користуються привiлеями, або зазнають певних вад. I як

було доведено у конретних дослiдженнях, тi позицiї, до яких люди дохо-

дять в процесах соцiальної мобiльностi, в значнiй мiрi залежать вiд

того, в яких позицiях вони народилися.

Навiть у такiй вiдкритiй класовiй системi, яку мають Сполученi

Штати, це має мiсце: можливостi, якi люди мають зi самого дитинства,

дають велику перевагу у конкуренцiї за вищi соцiальнi позицiї. На цiй

пiдставi